У березні 1944 року заклично-впевнене слово нашого земляка Миколи Бажана, яке покотилося Україною ще в перші дні війни, зазвучало для жителів Уманського краю з новою силою:

    В нас клятва єдина і воля єдина,
    Єдиний в нас клич і порив:
    Ніколи, ніколи не буде Вкраїна
    Рабою німецьких катів!


Цей заклик став лейтмотивом, що визначив весь хід боротьби з агресором, яка уславила у віках наш народ, присвоїла йому гордовите ім’я Народ-переможець. Визволення нашої рідної землі йшло з важкими кровопролитними боями. Це був час надії, піднесення духу для земляків. Після наступу радянських військ на Корсунь-Шевченківському плацдармі, який почався 24 січня 1944 року, було ясно, що опір фашистів зломлено. Поразки змінювались перемогами. Корсунь-Шевченківську операцію порівнюють з другим Сталінградом, а Умансько-Батошанська операція остаточно закріпила перемоги нашої армії.

Невпинно спливає час. Сім десятиліть відділяють нас від 10 березня 1944 року - тієї весняної днини, коли відважним поривом воїни звільнили від окупантів нашу рідну Умань. На вулицях кипіли жорстокі бої, а над містом вже палахкотіло знамено визволення, знамено перемоги.

У день 70-річчя визволення Умані біля Обеліску Слави відбулося вшанування живих звитяжців, згадали загиблих за нашу свободу героїв, тих, кого уже немає серед нас. Учасниками мітингу були і представники УДПУ імені Павла Тичини, які поклали квіти до підніжжя меморіалу. Чітко карбуючи крок, курсанти військової кафедри урочисто пронесли гірлянду до алеї Героїв.




І хоч пройшло 70 років з березневого дня 10 березня, та не згасає в прийдешніх поколіннях пам’ять про великий подвиг нашого народу, який приніс на вівтар перемоги незліченні жертви, який виявив небачені вчинки героїзму і самопожертви. У небаченому і жорстокому протистоянні десятків держав Україні було відведено одну з найтрагічніших ролей. Двічі пронісся над нею смерч війни – під час оборони та визвольного наступу. Пам’ять про тих, хто поліг на полі бою, загинув від фашистського геноциду, помер від хвороб і ран навіки залишається у пам’яті і серцях людей.


Пресцентр УДПУ