«Наші історії неповні одна без одної» – під цим гаслом в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини відбулась перша панельна дискусія, на якій обговорювалась тема тисячолітньої спільної історії українців та євреїв. Захід відбувся за ініціативи історичного факультету разом із співорганізаторами – Державним історико-архітектурним заповідником «Стара Умань», Національним дендрологічним парком «Софіївка» НАН України, Уманським краєзнавчим музеєм, а також інформаційним партнером - КП «Телекомпанія Умань».

До участі були запрошені: Анатолій Карасевич, кандидат філософських наук, професор, декан історичного факультету Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини, м. Умань; Владислав Гриневич, доктор політології, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, м. Київ; Віталій Нахманович, історик та етнополітолог, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, м. Київ; Анна Куземко, доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України, м. Умань; Олександр Мельничук, директор Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань», м. Умань; Наталія Білоус, директор Уманського краєзнавчого музею, м. Умань.

У рамках події відбулася також організована Канадійським благодійним фондом «Українсько-єврейська зустріч» презентація книг «Євреї та українці: тисячоліття співіснування» (за авторством Павла-Роберта Магочія та Йоханана Петровського-Штерна) та «Бабин Яр: Історія і пам’ять» (за редакцією Владислава Гриневича та Павла-Роберта Магочія). Книги стали результатом співпраці науковців у різних галузях знань з України, Канади, Нідерландів, США, Ізраїлю, Франції. Дослідників різних країн світу поєднало усвідомлення важливості збереження пам’яті про трагедії ХХ століття і як символ Голокосту - Бабин Яр.

У фокусі дискусійного обговорення – історія співжиття, світлі та заперечливі сторінки у взаєминах обох народів, знання і осмислення минулого як засіб подолання міфів, етнічних стереотипів та упереджень. Також було розглянуто історію Бабиного Яру – однієї з найбільш вражаючих людських трагедій, котру спричинив нацистський окупаційний режим. У книзі досліджується політика пам’яті/забуття Бабиного Яру від сталінських часів до сьогодення.

У діалозі активну участь взяли викладачі та студенти історичного факультету, а також гості заходу.