Регіональний науково-методичний семінар «Василь Скуратівський – титан праці на ниві національно-культурного відродження (до 75-річчя відомого народознавця й письменника)» провели викладачі кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання, аспіранти, співробітники науково-дослідної лабораторії «Етнологія Черкаського краю», магістри та студенти з ініціативи завідувача кафедри, керівника лабораторії, професора Наталії Сивачук.
Семінар засвідчив актуальність піднятої Василем Скуратівським ще у 80-90-х роках ХХ ст. проблеми впровадження в шкільні програми народознавства як окремої навчальної дисципліни. Перша праця Василя Скуратівського «Берегиня» у той час стала першим підручником з народознавства, настільною книгою вчителів-народознавців.
Народознавець і письменник залишив нам у спадок 21 книгу, серед яких найбільш відомими є «Русалії», «Вінець», «Дідух», «Місяцелік», «Обереги пам’яті», «Погостини», «Посвіт», «Покуть», «Святвечір», «Український рік». Він упродовж багатьох років був головним редактором і видавцем Всеукраїнського народознавчого часопису «Берегиня».
Координатор семінару Валентина Гончарук поділилася з присутніми своїми думками стосовно внеску В. Скуратівського у справу національно-культурного відродження. Також вона відзначила, що Василь Тимофійович Скуратівський побував кілька разів у лабораторії «Етнологія Черкаського краю», спілкувався з викладачами та студентами, обмінювався з ними думками стосовно вивчення і дослідження різноманітних складових традиційної духовної і матеріальної культури. Видатний народознавець щиро радів із того, що в нашому закладі, завдяки старанням керівника лабораторії, кандидат педагогічних наук, професора Наталія Сивачук, викладачів, аспірантів, студентів-народознавців на високому рівні проводиться народознавча робота.
Робота регіонального науково-методичного семінару здійснювалася за тематичними напрямами. Було досліджено основні віхи життя народознавця й письменника Василя Тимофійовича Скуратівського. Окремо говорили про його етнографічні та фольклористичні студії. Розглянуто також використання народознавчої спадщини народознавця й письменника у сучасній загальноосвітній школі.
Керівник лабораторії Наталія Сивачук відмітила неоціненне значення першої книги Василя Скуратівського «Берегині» для національного відродження в Україні, у впровадженні українського народознавства в навчально-виховний процес й означила завдання сучасній молоді: гідно продовжувати справу В. Скуратівського.
Змістовними і цікавими були виступи магістрів і студентів-філологів та українознавців.
Наталія Живко, магістр 51-м групи, розкрила маловідомі факти з біографії етнографа-дослідника.В. Скуратівського;
Аліна Борейко, магістр 62-м групи, повідомила присутніх про започаткування Василем Скуратівським у 1989 році фольклорно-етнографічної експедиції «Чумацькими шляхами», яка просто вразила всіх кількістю і якістю зібраного матеріалу з різних галузей традиційної народної культури;
Раїса Столяр, студентка 51 групи, розкрила досягнення відомого народознавця у дослідженні традиційної календарної обрядовості,
а Ірина Кучерява, магістр 62-м групи, проаналізувала матеріали досліджень В. Скуратівського з теми «Родинна обрядовість українців»;
Валентина Семеренко, магістр 62-м групи, розповіла про дослідження видатним народознавцем В.Т. Скуратівським української міфології.
Методичні рекомендації стосовно використання матеріалів досліджень В. Скуратівського в сучасній загальноосвітній школі розробила й представила їх учасникам семінару магістр 62-м групи Алла Снісаревська.
У підсумках семінару прозвучало: «В. Скуратівський все своє життя служив справі національно-культурного відродження, що проявляється у його творчості, активній громадянській позиції. Він глибоко переживав занепад духовності в українському суспільстві й зробив все можливе для відродження українського національного духу!».
В особі Василя Тимофійовича Скуратівського гармонійно поєднувалися науковець-етнограф і журналіст-популяризатор. Його палке слово знаходило відгук у серцях щирих патріотів України, тих, кому болить її доля, хвилює минуле і прийдешнє. Творчий доробок одного з найвідоміших українських народознавців ХХ століття Василя Скуратівського залишиться безцінною спадщиною і для наступних поколінь.
Сучасним молодим людям, майбутнім викладачам і учителям належить гідно продовжувати благородну справу В.Т. Скуратівського: активно впроваджувати народознавство у навчально-виховний процес, використовувати матеріали досліджень відомого народознавця і письменника під час викладання гуманітарних дисциплін, проводити пошуково-експедиційну роботу з урахуванням його методичних настанов.
