Успіхи науки – діло часу і сміливості розуму
(Вольтер)

Наука – джерело інноваційного розвитку економіки та добробуту населення. Основна мета наукової діяльності сучасного закладу вищої освіти – максимально ефективний і продуктивний науковий результат, інтегрований у світовий науковий простір.

Програмою діяльності Кабінету Міністрів України (ціль 1.5) визначено ключові показники ефективності наукової діяльності:

– зростання кількості публікацій та кількості цитувань українських учених, які індексуються провідними наукометричними базами даних;

– зростання частки грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок;

– зростання питомої ваги видатків на фінансування наукових проєктів, грантових та стипендіальних програм для молодих учених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку[1].

Основна мета реформування науки – створити умови для українських учених, за яких вони: інтегровані у світовий науковий простір; максимально ефективні й продуктивні; організаційно та матеріально підтримані державою.

Одночасно із завданнями, які бере на себе уряд, держава, університет працює над підвищенням якісних і кількісних показників наукового продукту. Оскільки рівень ефективності та продуктивності наукової діяльності визначає не лише статус університету як закладу вищої освіти в цілому, його рейтингове місце, але й обсяг фінансування.

Тому сьогодні університет має два основні орієнтири щодо траєкторії подальшого розвитку наукової діяльності:

– показники ефективності наукової діяльності ЗВО, закладені у Формулу розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти (Постанова КМУ від 24 грудня 2019 р. № 1146 «Про розподіл видатків державного бюджету між закладами вищої освіти на основі показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності);

– показники ефективності наукової діяльності ЗВО, визначені Методикою проведення державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.03.2019 р. № 338 «Про державну атестацію закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 червня 2019 р. за № 688/33659, № 689/33660).

Сьогодні наукова, науково-технічна діяльність Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини розвивається за трьома науковими напрямами.

Наукова інфраструктура  напряму Суспільні науки охоплює:

19 кафедр (224 науково-педагогічних працівники)

1 науково-дослідний центр подвійного підпорядкування

10 регіональних науково-методичних центрів

1 міжнародний культурно-освітній центр

14 науково-дослідних лабораторій

7 наукових шкіл

24 кафедральні наукові теми.

Наукова інфраструктура напряму Гуманітарні науки та мистецтво охоплює:

14 кафедр (192 науково-педагогічних працівники)

1 науково-дослідний центр подвійного підпорядкування

4 регіональних науково-методичних центри

1 міжнародний культурно-освітній центр

4 науково-дослідні лабораторії

3 наукові школи

14 кафедральних наукових тем.

Наукова інфраструктура напряму Математичні науки та природничі науки охоплює:

6 кафедр (77 науково-педагогічних працівників)

1 науково-дослідний центр подвійного підпорядкування

1 регіональний науково-методичний центр

5 науково-дослідних лабораторій

2 наукові школи

6 кафедральних наукових тем.

Розвиток наукової діяльності Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини здійснюється відповідно до викликів сучасності, потреб суспільства щодо науково-технічного розвитку, пріоритетів розвитку науки та інновацій. Підтвердженням цього є визнання досягнень нашого університету на національному та світовому рівні. У 2019 р. університет отримав Гран-прі у номінаціях: «Інклюзивна освіта: рівні права – рівні можливості», «Лідер наукової та науково-технічної діяльності», золота медаль у номінації «STEM-навчання як освітній ресурс ХХІ століття»; почесне звання «Лідер вищої освіти України».

Важливим завданням закладу вищої освіти була і залишається підготовка науково-педагогічних та наукових кадрів, що здійснюється за такими освітньо-науковими (науковими) програмами:

– освітньо-науковий рівень «доктор філософії»: 011 Освітні, педагогічні науки, 015 Професійна освіта, 032 Історія та археологія, 053 Психологія, 073 Менеджмент, 231 Соціальна робота;

– науковий рівень «доктор наук»: 011 Освітні, педагогічні науки.

В університеті успішно діють дві спеціалізовані вчені ради – Д 74.053.01 (спеціальності: 13.00.01, 13.00.04), Д 74.053.02 (спеціальність 13.00.07). Створено перші спеціалізовані вчені ради для проведення разових захистів дисертацій на здобуття ступеня вищої освіти «доктор філософії».

Важливим напрямом наукової діяльності університету є розробка науково-дослідних робіт, які фінансуються за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. Традиційними стали наукові дослідження з різних напрямів екології, формування екологічної свідомості, світогляду, культури, над розробкою яких працюють члени науково-дослідної лабораторії «Екологія і освіта». З-поміж останніх розробок – «Систематизація потенційних та створення нових заповідних об’єктів Південно-Бузького екологічного коридору за активної участі молоді».

Приємно відзначити, що над розробкою науково-дослідних робіт працюють і молоді науковці університету: «Фольклористичні дослідження хорового виконавства та народного танцю Центральної України», «Соціально-психологічна реабілітація дітей та молоді з особливими освітніми потребами засобами інклюзивного туризму».

З-поміж інноваційних видів діяльності – реалізація проєкту «Модернізація педагогічної вищої освіти з використанням інноваційних інструментів викладання» (MoPED – № 586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP) програми «Розвиток потенціалу вищої освіти» (Еразмус+,  КА-2) та пілотної програми «Healthy Challenge» за підтримки Центру «Розвиток КСВ» та Фонду ООН у галузі народонаселення.

Один із стратегічних напрямів розвитку університету – дотримання політики студентоцентрованого освітнього середовища, в якому здобувач вищої освіти має можливість самостійно формувати свій науковий профіль та долучатися до творчої, науково дослідницької діяльності.

В університеті постійно розвивається студентська наука шляхом організації та проведення конференцій, семінарів різних рівнів, олімпіад, конкурсів наукових робіт, пошуково-експедиційних, соціально-реабілітаційних заходів під керівництвом Ради молодих науковців, Студентського наукового товариства.

Лише у 2019 році у ІІ турі Всеукраїнських олімпіад переможцями стали 12 студентів (у порівнянні з 2018 р. – 9 студентів). У ІІ турі Всеукраїнських студентських наукових робіт переможцями стали 25 студентів (у порівнянні з 2018 р. – 17 студентів). Студенти університету також отримали 12 перемог у престижних конкурсах різного рівня (у порівнянні з 2018 р. – 8 студентів).

Наш університет з року в рік виборює почесне право бути базовим закладом вищої освіти з проведення студентських наукових заходів загальнодержавного рівня. У 2019 році – ІІ туру Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Історія», Всеукраїнської студентської олімпіади «Трудове навчання та технології», Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт «Українська мова, література (з методикою їх викладання)».
У 2020 році університет приймає учасників уже чотирьох студентських конкурсів та олімпіад на рівні ІІ всеукраїнського туру: конкурс студентських наукових робіт «Українська мова, література (з методикою їх викладання)»; олімпіади «Трудове навчання та технології», «Фізика», «Соціальна робота».

Серед традиційних напрямів міжнародного співробітництва університету: підвищення кваліфікаційного рівня науково-педагогічних працівників у зарубіжних закладах освіти; спільна із зарубіжними партнерами підготовка фахівців; підготовка та проведення спільних наукових, культурних та освітніх заходів (міжнародних наукових конференцій, симпозіумів та робочих зустрічей); членство у міжнародних наукових, освітніх, адміністративних структурах, асоціаціях, товариствах; участь викладачів та студентів у міжнародних програмах та фондах; розробка та реалізація спільних проєктів.

Інтернаціоналізацію своєї діяльності Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини здійснює в рамках 51 угоди про співпрацю з освітніми закладами закордону.

У 2019 році науково-педагогічні працівники університету стали учасниками 13 міжнародних проєктів: Erasmus+ – 4, Mevlana – 2, у співпраці з Британською Радою в Україні – 5, СSR Ukraine – 1, розвитку культурної співпраці партнерств – 1.

Сучасні реалії постійно мотивують до активізації міжнародної діяльності університету в контексті сучасної та оновленої Концепції інтернаціоналізації діяльності УДПУ імені Павла Тичини. З-поміж основних і невідкладних завдань – активізація процесу інтеграції університету у міжнародні асоціації, товариства та організації, що дасть можливість долучатися до розробки спільних наукових експериментальних проєктів у галузі освіти і науки.

Необхідною умовою розвитку закладу вищої освіти високого рівня є інтеграція його наукового продукту до світового та європейського простору. УДПУ імені Павла Тичини є засновником 5 наукових фахових видань України (категорія «Б»): «Порівняльно-педагогічні студії», «Економічні горизонти», «Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету», «Проблеми підготовки сучасного вчителя», «Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи». Фахові видання університету постійно підвищують свій імпакт-фактор та індексуються у наукометричних базах даних, пошукових системах та репозитаріях (Index Copernicus; Google Scholar; CrossRef; ISSN International Centre (Франція); WorldCat (США); Bielefeld Academic Search Engine (BASE); Українська науково-освітня мережа УРАН; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського; Реферативна база даних «Україніка наукова»).

Крім фахових видань, в університеті функціонують наукові журнали різного спрямування («Філологічний часопис», «Уманська старовина», «Соціальна робота і соціальна освіта», «Психологічний журнал») та студентські видання (Вісник Українсько-туркменського культурно-освітнього центру, Збірник праць «Наука. Освіта. Молодь» та ін.).

Важливе місце в активізації наукової, науково-технічної діяльності займає розвиток інноваційної структури, патентно-ліцензійна діяльність. Лише упродовж 2019 р. науковцями університету отримано 103 свідоцтва та подано 24 заявки про реєстрацію авторського права на твір. До Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) було подано 9 заявок на винаходи, отримано 7 патентів на винахід. За частиною отриманих патентів укладено 4 ліцензійні угоди стосовно впровадження винаходів.

Науковці університету є активними учасниками науково-технічних заходів з питань патентно-ліцензійної діяльності, а саме: Всеукраїнський фестиваль інновацій (МОН України, 15–17 травня, 2019 р.), конкурс інноваційних проєктів Sikorsky Challenge (НТУУ КПІ, 6–7 жовтня, 2019 р.), IV Міжнародний форум «INNOVATION MARKET» (5-7 листопада, 2019 р.), Всеукраїнський конкурс «Винахід року – 2019».

На особливу увагу заслуговує факт залучення до патентно-ліцензійної діяльності студентської молоді, свідченням чого є розробки за співавторством здобувачів вищої освіти. В найближчій перспективі передбачається започаткування в університеті проведення Конкурсу стартапів та створення інноваційної дослідницької структури Центр підтримки технологій та інновацій (TISC).

В науку немає коротких шляхів (японська приказка). Підтвердженням цієї істини є актуальні питання та нагальні нові завдання, що стоять перед колективом університету. Важливість таких завдань простежується на рівні усіх суб’єктів наукової діяльності університету – науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти, кафедр, факультетів, центрів, лабораторій, наукових шкіл – тих, хто з року в рік підтримує наукові традиції університету, додає
(і кількісно, і якісно) наукового результату.

За 90-річну діяльність Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини сформував сучасну наукову базу, потужний науково-педагогічний колектив, якому до снаги вирішення найскладніших наукових завдань сьогодення.

 

Коляда Н. М., проректор з інноваційних досліджень
та європейської інтеграції

 

[1] Концепції та плани реалізації  державної політики щодо досягнення цілей 1.1–1.5 Програми діяльності Кабінету Міністрів України, 2019 р. (проєкт).

Пресцентр УДПУ