В Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини наприкінці минулого тижня відбувся розширений Пленум Наукової координаційної ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України на тему «Історія слов’янських літературних мов: джерела, постаті та ідеї». У засіданні взяли участь члени Наукової координаційної ради та завідувачі, професори мовознавчих кафедр вищих навчальних закладів багатьох міст України: Києва, Луцька, Львова, Одеси, Слов’янська, Харкова, Чернівців, Вінниці, Житомира, Кам’янця-Подільського, а також викладачі кафедр практичного мовознавства, української мови та методики її навчання, світової літератури та слов’янських мов нашого університету.
Зустріч відкрила проректор з наукової роботи, кандидат педагогічних наук, доцент Олена Ярошинська, яка коротко ознайомила учасників з історією університету та його сьогоденням.
Розпочав засідання Пленуму голова наукової координаційної ради доктор філологічних наук, професор Віктор Брицин, який прозвітував про реалізацію питань ухвали, прийнятої на Пленумі в Харкові (2013 р.), та окреслив подальші напрямки лінгвістичних досліджень.
Учасники Пленуму виголосили доповіді, присвячені актуальним питанням слов’янського мовознавства: «Українська топонімія як джерело вивчення загальнослов’янських етнолінгвальних процесів» (професор Василь Лучик, Національний університет «Києво-Могилянська академія»), «Лексикографічна кодифікація засобів українського мовленнєвого етикету на слов’янському тлі» (професор Мар’ян Скаб, Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича), «Основи екології української літературної мови: проблеми, перспективи, можливості» (професор Микола Мірченко, Східноєвропейський національний університет), «Історія російської літературної мови в концепції академіка О.О. Шахматова» (професор Володимир Глущенко, Донбаський державний педагогічний університет), «І. Огієнко – засновник української історичної лінгвотермінології» (ст. наук. співробітник відділу наукової термінології Ірина Казимирова, Інститут української мови НАН України), «Соціолінгвістична оцінка мовної ситуації в Чорногорії» (професор Людмила Васильєва, Львівський національний університет імені Івана Франка), «Етнолінгвістичний напрям вивчення мови у славістичній науці» (професор Олена Маленко) та «Питання історії східнослов’янських мов у зарубіжній лінгвістиці» (професор Костянтин Голобородько, обоє – Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди), «Переклади Святого Письма в історії української мови ХVІІ ст.» (доцент Оксана Зелінська, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини) та інші.
В обговоренні доповідей взяли участь професори Володимир Чумак (Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні), Ніна Іваницька (Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського), Людмила Марчук (Кам’янець-Подільський національний педагогічний університет імені Івана Огієнка), доценти Галина Гримашевич (Житомирський державний університет імені Івана Франка), Наталія Цимбал, Тетяна Тищенко, Василь Денисюк (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини).
Підсумком роботи Пленуму стала прийнята ухвала, у якій акцентовано на високому науковому рівні доповідей, запропоновано опублікувати їх у фаховому журналі «Мовознавство». Визначено проблемне спрямування наступного Пленуму, а також указано на необхідності створення навчальних лінгвістичних лабораторій та центрів, функціонуванням яких на факультеті української філології гості були приємно вражені.
Голова ради професор Віктор Брицин від імені учасників зібрання подякував ректорові Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, професору Наталії Побірченко, деканові факультету української філології, завідувачеві кафедри української мови та методики її навчання, професору Валентині Коваль, завідувачеві кафедри практичного мовознавства, доценту Наталії Цимбал, завідувачеві кафедри світової літератури і слов’янських мов, доценту Галині Осіпчук, доцентам Тетяні Тищенко, Оксані Зелінській, Василю Денисюкові й усім, хто долучився до проведення цього наукового заходу.
Після завершення наукової частини учасники Пленуму відвідали «Софіївку» та історико-культурні місця Умані.
