27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року.

Генеральна асамблея ООН 1 листопада 2005 року прийняла Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. Визначення дати пов’язали із тим, що цього дня в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц, який став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Голокост з грецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами упродовж 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль нацистів. Офіційно визнано, що близько 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу.

У роки Другої світової війни на території Уманщини було вчинено найбільш масові розстріли євреїв. В середині вересня 1941 року оперативна команда № 5 розстріляла 1414 осіб. Упродовж наступних місяців було розстріляно ще близько 6 000 євреїв з Умані та навколишніх районів. Місцями масового знищення стали Сухий Яр та Собківське лісництво, де в період окупації було страчено, за різними даними, від 13 000 до 25 000 євреїв. У місті Умань в підвальному приміщенні будинку по колишній вул. Леніна у вересні 1941 року за допомогою отруйного газу було вбито близько 1 000 євреїв. Ще одну братську могилу виявлено в Умані по вул. М. Залізняка. Поблизу с. Гроздеве у Горбовому лісі за роки окупації гітлерівцями було страчено майже 10 000 людей, більшість з яких становили євреї.

Цього року вшанування пам’яті жертв Голокосту насичене паралелями між злочинами нацистів вісім десятиліть тому і тими злодіяннями, які продовжує чинити в Україні російський режим.

Зберігаючи пам'ять про Голокост, ми прагнули до того, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії. Та, на жаль, реалії сьогодення шокують українців численними повідомленнями про ракетні обстріли мирних міст і селищ, жахливі руйнування цивільної інфраструктури, втратами рідних і знайомих внаслідок бойових дій, фактами терору мирного населення на окупованих територіях та фактами знущань та насильницької смерті патріотів України на деокупованих територіях.

Заперечення Голокосту неприйнятно з точки зору моралі,  так само як і неприйнятною залишається сьогодні позиція замовчування злочинів проти людяності і державного суверенітету України, оскільки це несе загрозу існуванню всього світу.

Вічна пам’ять безвинним жертвам Голокосту та жертвам російської агресії…

Пресцентр УДПУ