У рамках святкування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка кафедрою географії і методики її навчання проведено науковий семінар «Шевченко і географія», який відбувся в конференц-залі Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань».
Учасниками наукового семінару «Шевченко і географія» розглянули надзвичайно широку тематику доповідей, презентацій, пов’язаних із життям Великого Кобзаря. У вступному слові завідувач кафедри географії та методики її навчання УДПУ, професор Оксана Браславська та директор державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань» Олександр Мельничук розповіли яке значення має постать Тарас Шевченко для сучасників. Щороку українці на своїй землі і в зарубіжжі відзначають річницю від дня народження великого сина України, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Він для нас - апостол правди і свободи, нескорений борець за волю України.
Поет залишив своїм «живим і ненародженим землякам» важливі дороговкази, став виразником голосу поневоленого народу: «Возвеличу отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово». І це слово, сповнене біллю за рідну Матір-Україну, за її долю, сповнене синівською любов’ю аж до самопожертви, стало на той час і на всі часи надійним щитом нашого народу перед загарбниками нашої землі, які, як колись, так і тепер, в нових історичних умовах, з допомогою нових технічних засобів, зокрема інформаційних, замість збройних, намагаються зупинити процес національного самоусвідомлення нашого народу.
На семінарі із доповідями виступили доцент Олексій Ситник, який говорив про вшанування творчості Т.Г. Шевченка в Умані, доцент Ірина Кравцова висвітлювала тему «Україна у творах Т.Г. Шевченка», а фахівець зі станції юних туристів Яна Панасюк присвятила свій виступ темі «Батьківщина Шевченка - Черкащина – серце України».
Т.Г. Шевченко як поет і художник навіки зберігає образи рідного краю. Навчаючись в Академії мистецтв у Петербурзі він малює картини, котрі і сьогодні за своєю документальністю можуть слугувати для вивчення елементів українського національного одягу. Поїздки на Україну давали багатий матеріал для митця. Безпосереднє знання України, рідного краю дало можливість поету і художнику описувати події в своїх творах з граничною точністю, історично-просторовою правдивістю, географічно просторовою точністю. Не тільки малюнок, прозовий твір використав Шевченко в зображенні подій. Загалом, кожен твір, кожна поема - це не тільки історія, переказ чи легенда. Всі вони розвиваються на чіткому просторі, змальованому з точністю путівника. Про ці та інші прийоми творчості та епізоди із життя Тараса Шевченка, а в цілому про виховання любові до рідного краю засобами творчості Т.Г. Шевченка під час вивчення географії розповіли викладач Марина Кугай та студентка ІІІ курсу ПГФ Ірина Кирилюк.
Окрему і вкрай цікаву тему «Краєзнавча діяльність Т.Г. Шевченка» розробила і презентувала викладач Леся Запорожець. Дослідження науково-краєзнавчої діяльності та художньо-поетичної творчості Т. Г. Шевченка показало, що він все своє життя цікавився пам’ятками давнини, брав участь у їх науковому вивченні. Зроблені письменником описи історичних пам’яток в «Археологічних замітках», «Щоденнику» та багатьох художніх творах становлять значну цінність і ще далеко не повністю використані в історичній та археологічній науках.
«Т.Г. Шевченко в ономастиці Черкащини». Із науковою знахідкою на цю тему виступив кандидат педагогічних наук Андрій Максютов, котрий дослідив Шевченкіану за допомогою ономастики – розділу мовознавства, що вивчає власні назви. Це, зокрема, топоніми – назви географічних об’єктів, ергоніми – назви підприємств, установ, господарств, товариств тощо, ідіоніми – назви друкованих видань, фітоніми – назви природних об’єктів рослинного походження.
Про Т.Г. Шевченка географа-картографа-дослідника учасники семінару дізналися із роботи кандидата географічних наук Ірини Козинської. Шевченко був у складі експедиції відомого російського вченого О.І. Бутакова, яка досліджувала Аральське море. Експедиція тривала 56 днів, а її учасники, по суті, відкривали Аральське море. Рядовий Шевченко був включений до складу експедиції як художник, оскільки в той час за відсутності фотографій успіх її залежав від того, як вона була наочно оформлена.
«Т.Г. Шевченко – учасник Каратауської експедиції» - це тема дослідження кандидата географічних наук Ірини Козинської та студентки ІІІ курсу ПГФ Руслани Завадської. Під час цієї експедиції Шевченко створив серію малюнків аквареллю й олівцем. Значна частина їх має назви місцевостей, де проходила експедиція, та авторські порядкові номери, що відповідають порядковим номерам пунктів її маршруту. Розповідь вміло доповнювалась слайдами малюнків Шевченка - своєрідної історичної пам'ятки Мангишлаку.
Так само під керівництвом викладача Любові Безлатньої досліджувала тему «Т.Г. Шевченко і Кіровоградщина» й студентка ІІІ курсу ПГФ Юля Гулько.
«Сліди Т.Г. Шевченка на Кіровоградщині» вивчала студентка ІІІ курсу ПГФ Ганна Ладигіна На Кіровоградщині знайдено не один слід родичів Великого Кобзаря, він мав багато вірних друзів, знайомих, однодумців. Це ж можна сказати й про Придніпров’я. це окрема тема дослідження студентки ІІІ курсу ПГФ Ольги Каліновської. Усього біографи Тараса Шевченка встановили близько 200 міст і сіл, пов'язаних з перебуванням у них великого Кобзаря. Всюди, де довелося побувати Тарасу, живе пам'ять про нього. Живе вона і в степовому краї, куди доля в дитинстві закинула майбутнього поета. В кожному місті, районі, області є вулиці, навчальні заклади, названі іменем Кобзаря. Сільгосппідприємства носять його ім'я, створені музеї, встановлені пам'ятні знаки.
Широку презентацію «Пам’ятники Кобзарю в Україні та світі» підготувала студентка ІІІ курсу ПГФ Олена Городецька. Тарас Шевченко є одним з символів України і всіх українців світу. Тому там, де оселились українці, неодмінно з’являлися пам’ятники цьому видатному поету і художнику. Вони були і є символом українства. На сьогоднішній день налічується 1384 пам’ятники Тарасу Шевченку у світі: 1256 в Україні та 128 за кордоном – у 35-ти державах.
На семінарі вчитель географії Дана Паламарчук та учні 8 класу ЗОШ №1 м. Умань разом зі студентами IV курсу ПГФ Валентиною Петрук, Інною Алейніковою продемонстрували фрагмент уроку «Тарас Шевченко і географія», а вчителі Уманської ЗОШ №9 Наталія Латуринська та Уманської міської гімназії Тетяна Бевз репрезентували свою роботу «Т.Г. Шевченко і освіта».
Для майбутніх педагогів, їх професійного зростання та творчої самореалізації в професії Т.Г. Шевченко залишається невичерпним. Це ще раз підтвердив проведений кафедрою географії і методики її навчання науковий семінар «Шевченко і географія». Шевченко для свідомості українців — всесвіт. Ім’я Тараса Шевченка дорогоцінною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури, його мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства.
