21 лютого усі нації та народи відзначають Міжнародний день рідної мови, проголошений на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1999 році в Парижі як день підтримки мовного та культурного різноманіття і багатомовності.

Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління

Із тисяч мов, які існують на планеті, найдорожчою для кожного з нас є його рідна мова. Ми отримали в спадок багату, розвинену українську літературну мову. Нею можна висловлювати все: від найскладніших термінів до найтонших відтінків людських почуттів.

Міжнародний день рідної мови для нас, українців, є своєрідним нагадуванням про багатовікові приниження, переслідування та витіснення з ужитку, яких у минулому зазнавала наша рідна мова з боку поневолювачів. Водночас цей день привертає увагу до сучасного стану української мови в Україні та до важливості її збереження для прийдешніх поколінь.

У часи війни мова є важливим елементом спротиву, вона протистоїть ворожій пропаганді та захищає національні цінності. Нині наша рідна мова – це потужний бренд! Українська мова – це мова, сильної та незламної нації.

Тож шануймо і любімо рідну мову, розкриваймо для себе її велич і могутню силу. Збережімо її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!