«Те ж саме було б з нами,
Якщо б ми народилися в той час».
Імануіл Глейзер

1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила резолюцію, постановивши, що 27 січня – Міжнародний день пам'яті жертв Холокосту. Цей день обрали для вшанування пам’яті жертв Холокосту не випадково; 27 січня 1945 року Радянська армія визволила один з найбільших таборів смерті "Освенцим-Биркенау" (Польща). Всього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.

Україна першою на пострадянському просторі підтримала Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН про необхідність включення теми Холокосту до навчальних програм, як такої, що несе в собі невичерпний виховний та освітній потенціал. Тим самим довела, що має бачення історії, яке відійшло від радянських штампів про «єдину долю» радянських людей.

Відповідно до офіційних джерел встановлено, що під час окупації в Умані, де до війни нараховувалося трохи більше 50 тисяч жителів, німецько-фашистськими військами проводились єврейські погроми, в результаті яких гітлерівські органи СД і Гестапо убили і спалили понад 15 000 євреїв у Сухому Яру. За спогадами очевидців в урочищі Сухий Яр поховано близько 25 тисяч осіб, і не тільки єврейської національності. Урочище Сухий яр в Умані є прототипом Бабиного яру.

Зібрано численні свідчення, документи котрі розповідають про ці страшні події. У нашому університеті у відділі обслуговування читачів Наукової бібліотеки експонується книжкова виставка «Холокост: злочин проти людства». Міжнародному Дню пам’яті жертв Холокосту присвячена інформаційно-просвітницька фотоекспозиція у музеї історії університету.

Холокост, як страшна трагедія євреїв Європи, організована націонал-соціалістичним режимом Німеччини, при підтримці різноманітних колаборантів - є знаковою проблемою сучасної культури. Історія Холокосту є частиною історії єврейського народу, а також складовою української та європейської історії ХХ століття. На жаль, події Другої світової війни перегукуються з нинішньою обстановкою в Україні.

Людство не повинно забувати, що нацистські табори смерті починалися з ненависті, забобонів й антисемітизму. А пам'ятаючи про витоки зла, завжди протистояти спробам розпалити ненависть і міжнаціональну ворожнечу. Тепер, коли Холокост відходить у минуле, нинішнє покоління має продовжити естафету пам'яті і відстоювати гідність людини.