Напередодні Старого Нового року в Україні святкують Щедрий вечір. Це – відгомони ще дохристиянського звичаю. За християнським календарем сьогодні відзначається день преподобної Меланки. У народних традиціях обидва свята об'єдналися, і нині маємо Щедрий вечір або свято Меланки.
З метою відродження народних новорічних традицій студенти факультету української філології УДПУ імені Павла Тичини підготували народознавче обрядодійство «Різдвяна інтермедія «Коза». Майбутні філологи під керівництвом заступника декана з виховної роботи Наталії Мамчур та керівника театру-студії «Вервечка» і майстер-класу «Театр слова» Інни Терешко відтворили новорічні традиції українського народу, зокрема історичної Уманщини.
При підготовці сценарію народознавчого заходу організатори використали матеріали досліджень членів наукового фольклорного товариства імені Хрисанфа Ящуржинського, незмінним керівником якого є кандидат педагогічних наук, професор, керівник науково-дослідної лабораторії «Етнологія Черкаського краю», завідувач кафедри української літератури та українознавства Наталія Сивачук. Студенти-учасники фольклорного товариства збирають та записують автентичний фольклор, самобутні народні звичаї, традиції та обряди історичної Уманщини, які й було використано під час різдвяної інтермедії. Глядачі, серед яких були студенти, викладачі, громадськість міста, мали можливість відчути неповторний дух колоритного національного свята, насолодитися звучанням унікальних щедрівок, поринути в атмосферу автентичного свята із піснями, танцями, віншуваннями.
Студенти талановито відтворили й давні українські новорічні звичаї «водіння кози» та «Меланка». В давнину обов’язковим атрибутом Щедрого або Багатого вечору, крім святкової родинної вечері, було щедрування по хатах, обряди «Коза» і «Меланка», веселі гуляння, віншування та побажання на добро, на щастя, на многії літа. Як свідчать етнографічні матеріали, не було такої селянської хати, куди б не навідалися ряджені з Меланкою чи «козою» у вечір «щедрої куті».
Господарі народознавчого свята – чоловік, дружина та їхня донька - в святково прибраній хаті радо зустрічають щедрівників. Із піснями й танцями завітали до родини дівчата та хлопці, з ними й Меланка. Ох і витанцьовувала Меланочка, пишаючись своєю красою.
А потім до господарів завітали учасники одрядодійства «Коза» - ряджені хлопці - дід, жид, лікар, козак, циган, «коза», які талановито вжилися у свої ролі. Дівчата-учасниці фольклорних ансамблів факультету української філології «Лелія» (керівник – Тетяна Хлівна) та «Софія» (керівник – Василь Семенчук) дружно співали пісні, а «коза» витанцьовувала, поки й не впала. Дід гірко тужив, не знав, що й робити. Ні лікар, який тільки й ладен розповідати нісенітниці, не зміг вилікувати, ні жид із своїми примовляннями не зміг врятувати «козу» від смерті. Та щойно заграла музика, «коза» сама «ожила», та давай танцювати.
Господар з господинею щедро частували щедрувальників солодощами та випічкою, а наприкінці всі дружно заспівали святкову новорічну пісню з побажаннями миру, добра і злагоди у Новому році.
Наприкінці заходу заступник декана з виховної роботи Наталія Мамчур подякувала всім студентам-учасникам за підготовлене народознавче свято, неймовірну атмосферу автентичного новорічного дійства. На завершення Наталія Сергіївна вручила найкращим студентам української філології подяки та грамоти.
У нинішній Щедрий вечір віншуємо усім добрим людям міцного здоров`я на многії літа, миру і добра, гарного врожаю, родинного благополуччя та успіхів у всіх справах і починаннях.
