Споконвіку в Україні шанували День Святого Андрія, що відзначається 13 грудня. Ще до того, як церква почала вшановувати святого апостола Андрія Первозванного, цей день в народі був великим зимовим молодіжним святом, пов’язаним із дохристиянською обрядовістю і магічними ритуалами, що мали переважно любовно-магічне та аграрно-магічне спрямування.
Сучасні студенти не просто пам’ятають про цей день, а й влаштовують справжні гуляння на Андрія. Відчути дух українського минулого, пізнати традиції наших предків запрошували на факультеті професійної та технологічної освіти. Із піснями, танцями, смачними варениками та запашною калитою студенти відзначали свято Андрія. Молодь намагалася якомога правдивіше відтворити справжні українські традиції, доповнюючи атмосферу свята вишиваним одягом, рушниками, національною музикою, жартами і небилицями. Обов`язковим елементом Андріївських вечорниць було ворожіння. З давніх-давен повелося, що на Андрія дівчата ворожили, прагнучи дізнатися ім’я судженого, ким він буде за професією, або ж хто першою вийде заміж.
Напередодні свята Калити театралізоване дійство "Андріївські вечорниці" відбулось у гуртожитку УДПУ. Студенти різних курсів відчули, як наші предки відзначали свято Андрія. Дівчата ворожили, прагнучи знати, у котрої яка доля буде, загадували хлопцям загадки, змагалися, на швидкість вимовляючи скоромовки . На вечорницях в гуртожитку дружно співали українські народні пісні, переглянули театральні мініатюри Голохвастова і Галі із п’єси Михайла Старицького "За двома зайцями", Мотрі та Мелашки із "Кайдашевої сім'ї" Івана Нечуя-Левицького. Але найзапальнішим моментом заходу було традиційне кусання калити. І, звичайно, які ж вечорниці без вареників?! Студентів, що проживають у гуртожитку і завітали на свято, пригощали варениками з різними начинками.
Унікальне народознавче обрядодійство «Вечорниці на Андрія» підготували студенти факультету української філології під керівництвом кандидата педагогічних наук, доцента кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Інни Терешко. Кожен, хто завітав на вечорниці, мав змогу глибше пізнати наше національне коріння, доторкнутися до народних традицій, відчути атмосферу автентичного українського свята на Андрія.
Сцена актової зали завдяки умілим рукам студентів та їхніх наставників - кандидата педагогічних наук, старшого викладача Наталії Мамчур та кандидата педагогічних наук Інни Терешко - перетворилася на старовинну українську хату із вишитими рушниками, традиційною піччю, глиняним посудом, багатим столом із смачними стравами. Образи українських молодиць, хлопців та дівчат довершували вишиті сорочки, свитки та пояси, стрічки у волоссі, хустки на плечах та головах. Свято було насичене народними піснями, іграми, дотепними жартами та розвагами.
Як і в давнину, дівчата допомагали господині готувати вечерю, співали пісень, чекаючи на парубків. А коли прийшли хлопці, почалися справжні гуляння з жартами, піснями, танцями та, звичайно, з іграми і залицяннями. Однак сучасні вечорниці – це не тільки українські обрядові дійства, а й новітні тенденції, які активно ввійшли в наше життя. Українські молодиці вирішили шукати женихів-іноземців через інтернет: «Я й хороша, я й пригожа українська баба, може вдасться з комп’ютера підшукать араба. То байдуже, що він чорний, та іншої віри, зате вони жінок наших кохають безмірно». Глядацька зала, підтримуючи учасників народознавчого заходу, що так вміло вжилися в ролі, час від часу вибухала гучними оплесками. А молодиці, згадавши молодість, продовжувалися: «То байдуже, який буде: блондин чи брюнет, якби тільки вийти вдало заміж через інтернет. Поїхати на Маямі, або на Багами, повалятися на пляжі догори ногами та полежати на сонці, вигрівати боки, тай не мати з цим городом клопоту й мороки…» А як енергійно та завзято витанцьовували молодиці «Карапет»! …Та ще й під колоритну музику троїстих музик, яка стала родзинкою Андріївських вечорниць, що підготували студенти-філологи.
Фольклорний ансамбль «Софія» (керівник – Василь Семенчук) та новостворений колектив «Лелія» (керівник – Тетяна Хлівна) доповнили обрядодійство народними піснями. Проникливі ліричні пісні проникали в душу, а веселі й жартівливі додали неймовірного запалу народному святу.
Увінчалися українські вечорниці традиційним кусанням калити. Учасники дійства гостинно пригощали смачними варениками і запашною калитою присутніх у глядацькій залі. Закінчився народознавчий захід дружнім виконанням фінальної пісні, що стала своєрідним символом єднання нації.
Кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Наталія Сивачук від імені всіх присутніх подякувала учасникам та організаторам обрядодійства «Вечорниці на Андрія» за справжнє народознавче свято, можливість відчути атмосферу справжніх молодіжних гулянь із автентичною музикою, піснями, танцями.
Міцний наш український рід, допоки жива у ньому пам’ять про минуле. Тож бережімо цю прекрасну, невичерпну скарбницю народних звичаїв, традицій та обрядів. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло прийдешнього дня.
