Напередодні 26-ї річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції на базі науково-дослідної лабораторії «Екологія і освіта» (кафедра хімії та екології) відбувся брифінг, присвячений людям, котрі за покликом серця та з усвідомленням громадянського обов’язку пожертвували своїм життям і здоров’ям, аби захистити Світ від ядерної катастрофи глобального масштабу. Серед усіх трагедій, які пережило людство, чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я, психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя.

Декан природничо-географічного факультету Якимчук Р.А., завідувач кафедри хімії та екології Совгіра С.В., завідувач науково-дослідною лабораторією «Екологія і освіта» Гончаренко Г.Є., за фахової підтримки й практичної допомоги співробітників лабораторії та викладачів кафедри організували й провели брифінг зі студентами історичного факультету з тематики радіаційних загроз і захисту від них.


На брифінгу студенти декламували вірші, аналізували ситуації давніх подій, провели інсценізацію написання ліквідатором листа дружині та вшанували людей, які, не жаліючи свого здоров’я та життя, захищали світ від жахливих наслідків чорнобильської катастрофи.

З великою зацікавленістю присутні переглянули документальний фільм «Чорнобильська трагедія: пам’ять минулого», у кадрах якого відображені реальні події квітня 1986 року, героїзм ліквідаторів найбільшої техногенної катастрофи всіх часів.


Для привернення уваги студентів – майбутніх педагогів було відтворено хронологію подій квітня 1986 року і проведено аналіз радіоекологічної ситуації, що склалася після вибуху. Присутні на брифінгу дізналися про причини аварії, особливості ліквідації її наслідків і заходи, що сьогодні здійснюються державою для розв’язання проблем розвитку ядерної енергетики, а також розроблення механізмів і засобів їх вирішення та унеможливлення виникнення радіаційно-небезпечних ситуацій у майбутньому.


Пам`ять – головний запобіжник, головний гарант того, що трагедії не повторяться у майбутньому. І дуже хотілося б, аби історія нас бодай чомусь, а таки вчила. Насамперед – відповідальності.