12-16 травня в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», що у Києві, відбулася виставка-презентація доробку науково-дослідної лабораторії «Етнологія Черкаського краю» УДПУ у галузі дослідження, збереження та популяризації традиційної народної культури історичної Уманщини. Гості виставки та відвідувачі експозиції були вражені змістом, кількістю та розмаїттям експонатів, представлених співробітниками лабораторії. А їх і справді було чимало, адже лабораторія «Етнологія Черкаського краю» (кер. проф. Сивачук Н.П.) діє з 1998 року і є одним із найпотужніших осередків просвітницько-культурницької діяльності на Черкащині.











Директор Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Петро Іванович Гончар відкриває виставку

У вступній промові ректор університету проф. Побірченко Н.С. відзначила актуальність і неординарність цього заходу. Адже історична Уманщина, яку досліджують співробітники лабораторії і студенти-філологи, охоплює, крім Уманського, частину Маньківського, Тальнівського та Монастирищенського районів Черкаської області. Саме на її території близько семи тисяч літ тому процвітала всесвітньовідома Трипільська культура, що залишила неповторний відбиток на сучасних зразках матеріальної культури цього краю. До того ж, географічне розташування Уманщини, що, як казали в народі, знаходиться, «де три шляхи з Криму йдуть: один з Криму, а другий – з Херсону, третій – прямо на Москву», сприяє тісним культурним взаємовпливам із різних регіонів України. Тому, за словами ректора, Уманщина потребує спеціального наукового дослідження, адже на її території сформувався неповторний і багатий традиційний культурний фонд.


Про діяльність лабораторії «Етнологія Черкаського краю», спрямовану на вирішення актуальних проблем вивчення народознавства, відвідувачі дізналися від її керівника – кандидата педагогічних наук, професора, завідувача кафедри української літератури та українознавства Сивачук Наталії Петрівни. Вона ж зазначила, що лабораторія працює за такими основними напрямками:

  • Збирання, вивчення, дослідження та популяризація фольклору історичної Уманщини;
  • Дослідження культури та побуту історичної Уманщини;
  • Декоративно-прикладне мистецтво історичної Уманщини та відтворення його у процесі занять зі студентами;
  • Рід, родина та родинне виховання в етнопедагогічній традиції історичної Уманщини;
  • Українознавство в сучасному освітньому просторі.

Співробітники лабораторії разом зі студентами факультету української філології займаються пошуково-експедиційною роботою у селах історичної Уманщини. На даний час обстежено більшість сіл регіону. Зміст пошукової експедиційної роботи охоплює всі розділи фольклористичної та етнографічної науки. Також збирається і фіксується інформація про історію певного села, його відомих людей, етнофорів-носіїв фольклорної пам’яті.

Всі матеріали, зібрані у селах історичної Уманщини, постійно поповнюють фонди лабораторії «Етнологія Черкаського краю». Впродовж останніх років було укладено науковий архів лабораторії (17 тисяч карток), яким послуговуються науковці, студенти, вчителі, учні.

Співробітниками лабораторії та студентами зібрано колекцію старовинних рушників історичної Уманщини і значну кількість предметів старовини, створено багату аудіо- та відеотеку.

На виставці-презентації було представлено доробок науково-дослідницьких центрів та майстер-класів, що функціонують при лабораторії. Серед них – студентський науково-дослідницький центр імені Хрисанфа Ящуржинського (керівник – Сивачук Наталія Петрівна), студентське наукове товариство імені Гната Танцюри (керівник – Гончарук Валентина Анатоліївна), «Театр Слова» (керівник – Снігур Інна Михайлівна), «Театр пісні» (керівник – Семенчук Василь Васильович), «Українська народна іграшка» та «Українська народна вишивка» (керівник – Мамчур Наталія Сергіївна), «Студія українського танцю» (кер. – Терешко Інна Григорівна), «Театр народної драми» (кер. – Дудник Наталка Василівна), а також виступи народних аматорських колективів «Гонта» і «Софія».


У різний час лабораторію «Етнологія Черкаського краю» відвідало чимало видатних українців. Деякі з них завітали і на цю виставку-презентацію, аби ще раз долучитися до справи збереження культурної пам’яті історичної Уманщини. Теплі слова на адресу керівництва УДПУ, викладачів та студентів пролунали з уст:

  • академіка Національної академії педагогічних наук України, професора Сухомлинської Ольги Василівни,
  • доктора філософських наук, письменника, Радника Міністра культури України Жадька Віктора Олексійовича,
  • українського поета, перекладача, кіносценариста, драматурга, державного і громадського діяча Івана Драча,
  • художника, скульптора, генерального директора Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Петра Івановича Гончара та його заступника Тетяни Миколаївни Пошивайло,
  • доктора філологічних наук, професора, завідувача відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Національної академії наук України, письменника Дмитренка Миколи Костьовича,
  • українського історика, археолога, культуролога, літератора, ідеолога одного із сучасних варіантів слов’янофільства Шилова Юрія Олексійовича,
  • заступника директора Інституту літератури ім. Тараса Шевченка Національної академії наук України, Заслуженого працівника культури України, літературознавця, виконавчого директора Всеукраїнської асоціації музеїв України Гальченка Сергія Анастасовича,
  • народного артиста України, професора, диригента Національної опери України Гамкала Івана Дмитровича
та багатьох інших гостей, присутніх на презентації.




Кияни та гості столиці ще довго залишатимуться під враженням побаченого і почутого, під владою того світлого настрою, який подарували їм уманчани. Незабутнім залишилося й те, що «Музей Івана Гончара» знаходиться на Печерську, у безпосередньому сусідстві з Києво-Печерською лаврою, а тому усе дійство супроводжувала мелодія монастирських дзвонів… Що ж, хай дарує Господь усім, хто працює во ім’я збереження української культури, силу, міць і благодать Святого Духа на многая літа!