Попри те, що член Національної спілки письменників України, лауреат премій «Благовіст» та імені Михайла Коцюбинського, фольклорист і автор багатьох поетичних збірок Надія Данилевська народилася, виросла й закінчила школу в Умані, зустрічатись із уманськими читачами їй довелося вперше саме цієї осені. Досі звичною «географічною сценою» її виступів була, як правило, Київщина і рідна її чоловікові (письменникові Миколі Ткачеві) Чернігівщина.

До студентів факультету української філології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини п.Надія приїхала з цілою музично-поетичною програмою. А втілювали ту мистецьку програму на сцені три прекрасні й самобутні учасниці хору «Жайворонок», які завітали з Києва разом із Надією Олександрівною: Ганна Гаврилівна Шевченко, Алла Дмитрівна Бондаренко та керівник хору Валентина Дмитрівна Команчук. Ці три бадьорі жіночки майстерно поєднували декламування поезій Надії Данилевської з піснями на її вірші. Особливо цікавими для уманських студентів, які теж вивчають і збирають фольклор, були виконані хористками народні пісні, записані Надією Данилевською в селах Чернігівщини та Уманщини. І знали тих записів гості-співачки безліч: недаремно Валентина Команчук нагадала присутнім приклад Японії, у якій кожен студент знає і вміє виконувати більше тисячі зразків рідного фольклору.

 

 

Майже кожній «Жайворонковій» пісні п.Надія давала невеличкий фаховий коментар. Звісно ж, прозвучала і розповідь про її уманське дитинство, про любов до «неперебутньої перлини Європи» – парку «Софіївка». Надія Данилевська продемонструвала деякі зі своїх книжок і, що дуже втішило університетських бібліотекарів, – цілу добірку книг навіть подарувала.

За якусь годину-другу й пані Надія, й імпровізоване співацьке тріо вже поверталися до столиці. А в Умані ще довго залишалося відчуття сонця і літа.

Учасники літературного об’єднання імені Миколи Бажана