«На небо погляне вільна людина

З новими думками, творча, нестримна.

Ми стіни проб’ємо з міцного граніту,

Щоб тільки любов панувала у світі!», —

цими рядками закінчується останній вірш Героя Небесної Сотні Сергія Кемського. Він написав його 16-го лютого. 20-го був убитий снайпером на вулиці Інститутській.

Сергій народився 1981 року в Керчі. Ступінь магістра політології здобув на філософському факультеті Львівського національного університету. У Києві працював співробітником Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив, писав статті для «Української правди», газети «День» та інших видань, перекладав з англійської, вів декілька інтернет-проектів, складав вірші. Любив займатися спортом: плавав, катався на роликах, лижах, ходив у гори. Дуже багато читав, любив Маяковського, Шекспіра, Ахматову, Гете. Постійно перечитував історію України.

Сергій виступав за пряму демократію, шукав найбільш ефективні механізми взаємодопомоги, подолання міліцейського свавілля, контролю за політиками та боротьби з корупцією. Був засновником та адміністратором ресурсу «Кооперативний рух».

20 лютого 2014 року Сергій допомагав виносити поранених на вулиці Інститутській, де і був убитий снайпером двома пострілами у шию. Поховали Сергія у селищі Яблунець Житомирської області, звідки родом його батьки. «

«Йому не довелось жити у суспільстві, де свавілля влади можна зупинити мирним шляхом. Змусити політиків зараз прийняти закони прямого народовладдя — це обов’язок для тих, хто хоче віддячити героям Небесної сотні та убезпечити свій народ від майбутніх жертв», — вважають друзі Сергія.

Project_Contest.pdf

Пресцентр УДПУ