Сьогодні матеріально-технічна база університету включає 5 навчально-лабораторних корпусів, навчально-адміністративний корпус, навчальні майстерні, два комфортабельні студентські гуртожитки, агробіостанцію, бібліотеку, сучасні читальні зали, дві студентські їдальні, спортивний комплекс.

Але так було не завжди. Протягом 90 років поступово збільшувалася та зміцнювалася матеріально-технічна база Інституту, а пізніше Університету.

У буремному 1930 році довелося долати значні труднощі із харчуванням, одягом та підручниками. Школи, місцеві підприємства та військові частини безкоштовно передавали меблі та літературу. У 1930 році бюджет Інституту складав 24 тисячі карбованців. У воєнні роки збереглася документація та бібліотечні фонди, а обладнання було знищене окупантами. Загальні збитки, завдані Інституту в роки війни, становили більше 2 мільйонів карбованців.

У післявоєнні роки довелося відновлювати матеріально-технічний стан будівель та обладнання. Перші повоєнні лекції нерідко проводили стоячи. У 1946 році створили студентську їдальню з підсобним господарством.

У мирний час зміцнення матеріальної бази відбувалося швидкими темпами. У 1954 році постановою Ради Міністрів УРСР у зв’язку з тим, що Уманський учительський інститут реорганізується в Уманський педагогічний інститут, виконкому Уманської міської ради було дозволено передати на баланс Інституту будинки за адресами: вул. К. Маркса, 2 (нині Садова) та вул. Радянська, 27 (тепер Небесної сотні). На першому та другому поверсі центрального корпусу знаходилися установи, які підлягали переселенню, а Інститут, зі свого боку, звільнив приміщення за адресою: вул. Радянська, 18.

Навчальний корпус № 1 (як всі його називають центральний корпус) – це будівля 1911 року, яка є пам’яткою архітектури, має складну конфігурацію та особливі вимоги до її збереження. Але, незважаючи на це, протягом всіх років ця будівля підтримується у відмінному стані, оновлено фасад, а у 2019 році вперше здійснено капітальний ремонт (реставрацію) мармурової клітки.

У 1969 році був збудований гуртожиток № 2 (5-ти поверховий), а у 1978 році гуртожиток № 1 (9-ти поверховий), які мали змогу поселити 720 студентів.

У 1992 році з метою зміцнення матеріально-технічної бази Університету за рішенням виконкому Уманської міської ради на баланс Університету передані казарми та їдальня військового містечка № 4. Ці будівлі мали жахливий стан, адже були 1934 та 1952 років забудови і зовсім не відповідали вимогам для навчання студентів. Але завдяки наполегливій праці викладачів та студентів, підтримці міської та обласної ради, Міністерства освіти вдалося провести реконструкцію цих будівель. І тепер тут розміщені сучасно оснащені навчальні аудиторії, лабораторії, комп’ютерні класи, читальні зали. Разом з тим у 2019 році виготовлено проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт приміщення військової їдальні.

У 90-х роках завершилося будівництво 30-квартирного житлового будинку для викладачів та співробітників за адресою: вул. Кулика, 4а.

У 2000 році на баланс Університету переданий корпус № 3 (новий корпус) за адресою: вул. Садова, 28, будівництво якого розпочате у 90-х роках минулого століття. Сьогодні це сучасне приміщення, в якому розміщений найбільший в Черкаській області спортивний зал, а також технічно оснащена актова зала.

Ще один корпус Університету (корпус № 4 або його ще називають «музичний корпус»), знаходиться в оренді з 1999 року. Це пам’ятка архітектури, яка збудована у 1847 році. Завдяки зусиллям господарської частини Університету в ньому здійснено всі необхідні поточні ремонти, які дозволяють студентам навчатися в комфортних умовах.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини не перший рік має стійке фінансово-економічне становище, але ми не змогли б зміцнювати нашу матеріальну базу самостійно. Кількість студентів з кожним роком збільшується, Університет потребує розширення навчальних площ. Тому протягом останніх років адміністрація Університету неодноразово зверталася до МОН України з проханням отримати додаткове фінансування на розвиток матеріально-технічної бази Університету, і вони надали позитивну відповідь. Колектив університету також вдячний народному депутату України Антону Яценку, який завжди виявляє інтерес до тих проблем, які ще є в Університеті, і допомагає у їх вирішенні. Але найбільшу допомогу ми завжди мали від Уманської міської ради та  громади Умані. Адже ми працюємо і ведемо свою господарську діяльність в рідному місті, а  належний стан наших корпусів є його окрасою. Тому колектив сподівається на подальшу підтримку виконавчого комітету міської ради, мера міста Олександра Цебрія у розвитку матеріально-технічної бази Університету.

Таким чином ми бачимо, що все майно, яке є на балансі Університету, завжди ефективно використовується в навчальному процесі та господарській діяльності. І тепер за результатами проведеної інвентаризації на балансі Університету перебувають матеріальні цінності на загальну суму більше 61 млн гривень.

P.S. Кожен з корпусів має свою історію, яка тісно пов’язана з історією міста. Тому в наступних публікаціях ми спробуємо розповісти її нашим читачам.