Нещодавно викладачі кафедри української літератури та українознавства на чолі з деканом Інституту філології та суспільствознавства В.О.Коваль і завкафедрою Н.П.Сивачук зустрічали дорогих і шанованих гостей. Серед них - завідувач відділом рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, кандидат філологічних наук Сергій Гальченко, член Національної спілки письменників України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, екс-редактор таких поважних часописів як "Літературна Україна" й "Київ" Петро Перебийніс, а також - учителі української мови й літератури Уманщини. Готувався до виступу й лауреат Національної літературної премії України імені Тараса Шевченка, депутат Верховної Ради України кількох скликань Іван Драч (який, до речі, є постійним і почесним гостем нашого університету), але державні справи в останній момент завадили йому прибути до Умані: довелось обмежитись лише заочними привітаннями.

І привід для такого поважного візиту неабиякий: Всеукраїнська науково-практична конференція "Павло Тичина - поет, перекладач, педагог, фольклорист, громадський діяч". Ця конференція - логічне й гідне продовження низки заходів із вшанування Павла Тичини (зокрема - Тичининських читань), які вже десятки років є традиційними для нашого університету, що має видатного ім'я Поета.

Кожен з учасників хотів і мав що сказати. Починаючи від заявленої "глобальної" теми "Національна культурна семіосфера у поезії П.Тичини" завкафедри професора Наталі Петрівни Сивачук або "краєзнавчої" розвідки про Тичину в уманському контексті (доцент М.С.Павленко) - завершуючи міні-дослідженнями якихось окремих аспектів Тичининої творчості чи його окремих текстів.

Звичайно ж, найбільший резонанс викликали виступи столичних гостей, які згадували свої особисті зустрічі з Тичиною і залюбки ділились думками та враженнями про цю трагічну й геніальну постать. Так, автор численних досліджень (в тім числі й про П.Тичину) Сергій Гальченко розповів про свою роботу над багатющим Поетовим архівом і впорядкуванням академічного видання його дванадцятитомника. Петро Перебийніс мовив слово про сприймання Павла Тичини науковцями й читачами, зазначивши, що вивчення його доробку ще далеко-далеко не вичерпане, й що до справжнього сприймання Тичининої високої поезії наше суспільство має ще доростати.

Завершилось усе роздаванням автографів, фотографуванням на згадку й мандрівкою парком "Софіївка".

Від'їжджаючи, високі гості дуже тепло відгукнулись про гарно організований захід, про викладачів і про студентів, які, на їхню думку, задавали дуже розумні й глибокі запитання. А це, серед іншого, дає впевненість у тому, що пам'ять про Павла Тичину жива, що творчість його є кому досліджувати в майбутньому.