Сьогоднішня дата закарбувалася в історії нашої держави, як одна з найвизначніших для українського державотворення. Саме 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в одну державу. «…Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України…», - зазначалося в «Універсалі соборності».

Сучасні історики цілком справедливо стверджують, що у ХХ столітті українська незалежність вперше була проголошена 22 січня 1918 року; прийнятий 24 серпня 1991 року Акт проголошення незалежності України відновив цілісність та суверенітет нашої держави.

Проголошення Соборності УНР та ЗУНР було не випадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав на українських землях від середини ХІХ ст. Однак брак єдності та національного усвідомлення спричинили слабкість українців у відстоюванні самостійності власної держави під час панування радянського тоталітарного режиму.

День Соборності – особливе свято, яке нагадує нам, особливо у нинішній складний період «гібридної неоголошеної війни», що немає окремої Східної і Західної України, що у нас єдина держава, а ми – єдиний народ! Нам варто усвідомити, що національна єдність – це не лише базова цінність, а й обов’язкова передумова подолання будь-якого ворога та головна умова подальшого розвитку незалежної України!

В цей день бажаємо усім миру, міцного здоров’я, щастя та плідної співпраці. Нехай примножуються добрі справи на благо неньки-України, а єдність та національне самоусвідомлення стануть невичерпним джерелом надії на наше краще майбуття.

Ректорат

Профком

Студрада