З давніх-давен Україна славилася різноманітними звичаями, традиціями і обрядами. Колись давно вечорниці починались ще в кінці листопада та продовжувались аж до початку великого посту, брали в них участь здебільшого дівчата, хоча і хлопці теж. Для проведення підшуковувалась простора хатинка, де всі збирались і засиджувались до вечора, звідси і назва - вечорниці. Коли надворі хурделиця, що молодим людям залишається робити як не збиратись на вечорниці? Це веселе і колоритне дійство, яке відкриває захопливий світ духовної спадщини українського народу.

От і у нас, ввечері 12 грудня, у гуртожитку №2 нашого студмістечка, ожила одна із сторінок молодості наших бабусь та матерів – Андріївські вечорниці, що нагадали усім давні традиції, призабуті сьогодні.

Різнобарвність вишиванок та запальні мотиви українських пісень створювали святкову атмосферу, а господарі вечора, студенти факультету початкової освіти – у ролі Андрія Руслан Лабунець та Наталія Шкуніда у ролі Господині веселили усіх присутніх смішними історіями, небилицями та цікавими конкурсами. Традиційно було проведено своєрідний обряд «розрахунку», під час якого хлопці виконували різноманітні завдання, аби мати право перебувати на вечорницях. А дівчата упродовж вечора гадали на судженого, намагалися зазирнути у майбутнє, привідкрити таємничу завісу невідомого. Адже це найбільш хвилююче питання, яке цікавить молодих незаміжніх дівчат усіх часів та народів – це завжди була головна тема всіх дівочих вечорниць. Не знати, чи збудуться їхні гадання… Але ж головне не результат, а сам процес. Адже зазвичай під час таких спільних посиденьок довгими зимовими вечорами, між молодими хлопцями та дівчатами частенько зав'язувались серйозні стосунки, запалювався вогник кохання, а вже на літо справлялось весілля.

До підготовки святкувань хлопці та дівчата підійшли з великим ентузіазмом. Дівчата завчасно спекли традиційну калиту, з усіма обов'язковими атрибутами. Хлопці шукали коцюбу, готували бешкетництво, без якого на вечорницях не обійшлося. Все йшло за сценарієм, хоча було місце і для імпровізацій. Була "ворожба" і на тарілках, і на чобітках і на перстнях. Родзинкою дійства було кусання красуні Калити.

Готували святкову вечерю. Її головною окрасою були традиційні українські вареники з картоплею, ґудзиками, грішми, сіном та перцем. В ході святкування головним завданням хлопців було знайти Калиту. Не виконавши це завдання, хлопці були змушені протягом усього вечора виконувати бажання дівчат. А нашим дівчатам їсти не дай, аби тільки з хлопців посміятися, от вони і випробовували їх силу волі і винахідливість.

Добре те, що у шаленому ритмі сучасного світу, комп'ютерів, інтернету, за всіма цими "контактами" та "фейсбуками", чатами, скайпами студенти знайшли час згадати давні традиції та зібралися при свічках і справили Андріївські вечорниці за всіма народними правилами.

P.S. Організатори свята – відділ виховної роботи та старостат гуртожитку. Особливо постарались: фахівець відділу виховної роботи Тетяна Бондарчук та студенти факультету початкової освіти: Олександр Щербак, Анастасія Лещенко, Олена Тимощук, Олександр Матвєєв, Федір Букур, студентка факультету української філології Діана Подрєза. Музичний супровід вечорниць забезпечив студент факультету фізичного виховання Олександр Чорний.

Відділ виховної роботи