Добро і людяність плекайте в душах,
Аби між вами не було байдужих,
Даруйте дітям радість, ласку і тепло.
І не скупіться на слова ласкаві,
Щоб нашим дітям добре всім було,
Щоб людяність цвіла у кожній справі.
Традиційно викладачі і студенти факультету української філології напередодні Новорічних свят організовують благодійні заходи для дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах і потребують посиленої уваги. Саме з цією метою студенти факультету української філології разом із заступником декана з виховної роботи Наталією Мамчур відвідали Ладижинську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для дітей з вадами розумового та фізичного розвитку.
Візит до Ладижинської школи-інтернату залишив безліч емоцій у студентів.
Студентка І курсу, 11 групи Світлана Стасіневич розповідає: «Приємно, що сьогодні ми вміємо цінувати такі якості, як взаємодопомога та милосердя, бажаємо зробити щось не за чиїмось велінням, а за власним покликом серця і душі. Як тільки ми ступили на поріг, дітки відразу вразили нас своєю гостинністю та вихованістю. Вони пильно розглядали гостей і вдивлялись у обличчя вже знайомих їм людей, впізнаючи, адже студенти нашого факультету неодноразово відвідують школу-інтернат, даруючи дітям душевне тепло і прихильне спілкування.
Концертна програма студентів розпочалася з захоплюючої подорожі в новорічну казку. Діти раділи, веселилися, сміялися від душі і утішалися від цікавої гри самодіяльних акторів - із захопленням придивлялися на Діда Мороза, з радістю гралися зі Снігуркою та бешкетували з Бабою Ягою. Ми разом з малюками водили хороводи, танцювали. Кожен учень підходив до Діда Мороза, розказував віршик і тихенько нашіптував своє новорічне бажання. Весь час лунав дзвінкий дитячий сміх, а маленькі оченята сяяли від щастя. Жодна дитина не залишилася без уваги і подарунка. Приємно було бачити на дитячих обличчях розраду. Це саме ті важливі миті в житті, за які можна віддати багато чого, бо все золото світу не варте усміхненої дитини, яка тягнеться до вашого тепла, взамін повертаючи свою любов.
З нагоди різдвяних свят студенти привезли дітям різні смаколики. Також учням було подаровано ряд необхідних у навчальному процесі засобів, канцелярське приладдя, спортивний інвентар.
Після вистави персонал школи-інтернату подякував адміністрації факультету, студентській раді на чолі з Діаною Подрезою та особисто Наталії Мамчур за організоване і подароване дітям свято та гостинці. Але найбільшою нагородою для нас були щирі слова подяки від малечі та їхні усмішки.
Дружба студентів факультету української філології та учнів школи-інтернату й надалі буде продовжуватися. Любов, турбота, увага, розуміння і захист – це саме те, що потрібно всім дітям щодня. На жаль, мало хто сьогодні приділяє увагу таким навчальним закладам, як у селі Ладижинка. Ми, студенти, переконані, що не можна допомагати дітям лише «для звіту» і в свята, це потрібно робити постійно, щоб їх життя було насиченим, розмаїти і щасливим. Прикро, що для багатьох допомога дітям визначається словами, а не вчинками, конкретними діями. Ми повинні допомагати дітям, які перш за все потребують спілкування і людського тепла. І нехай це буде не матеріально, а морально. Бо ж їм значно важливіші людська увага та ласка, а не кількість принесених подарунків».
Студентка І курсу, 11 групи Аліна Ягуфарова також поділилась своїми враженнями: «Коли ми вперше увійшли до дитячого будинку, нас охопили змішані почуття. Скажу чесно, я хвилювалась, адже не кожен день трапляється можливість подарувати краплю свого тепла дітям, які обділені батьківською увагою.
Оскільки у нас зараз триває сесія, до візиту довелося готуватися в експрес-режимі - приводили до ладу костюми та вчили сценарій в останню ніч. Коли у залі наші маленькі глядачі заплескали в долоні, прагнучи швидше побачити Снігуроньку, моє серце швидше забилося. Але хвилювання зникло, як тільки на мене поглянули допитливі та щирі дитячі оченята. Хотілось одного: подарувати їм тепло, радість та свято. І ми це зробили!
Найбільше мені запам’яталася дівчинка на ім’я Сніжана, яка вибігла у двір, щоб провести нас до автобуса та впевнитися, що Снігуронька, Дід Мороз та всі казкові герої повернуться ще через рік. Ми пообіцяли їй, що так і буде, і тепер, звісно, не можемо забути про обіцянку».
Студентка ІІІ курсу, 33 групи, заступник голови студентського самоврядування факультету Катерина Галкіна резюмує: «Звісно, основною метою візиту у дитячий будинок було подарувати святковий настрій його вихованцям, потішити їх подарунками та просто внести трохи яскравих барв у їхнє одноманітне життя. Але насправді ця поїздка корисна і для нас самих. Дивлячись на щирі дитячі обличчя, в очі, у яких, попри все, живе довіра до дорослих і поломеніє надія на краще, ми розуміємо, наскільки вони є блаженними. Дякую дітям за те, що навчили радіти простим речам і вірити у диво».
Недарма кажуть, що будь-який хороший вчинок повертається сторицею, і того, хто з готовністю віддає людям тепло свого серця, щедро нагороджує сама доля. Тож творімо добрі справи!!!
