У продовження теми про відомих випускників хочеться розповісти про Наталію Сидоренко, магістрантку природничо-географічного факультету, а сьогодні вже випускницю Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Наталя з дитинства цікавилась мистецтвом, якому присвятила багато часу. Закінчила музичну школу по класу скрипка, займалась хореографією. Тому особисто для неї і для всіх близьких було несподіванкою те, що вступила вона до педагогічного вузу та захопилася наукою, обравши для навчання не факультет мистецтв, а природничо-географічний за спеціальністю «Біологія та здоров’я людини. Хімія».

Напевно тут велику роль зіграли гени. Адже, як з’ясувалося під час нашої розмови, Наталя є продовжувачкою педагогічної династії із сторічною історією.

Цікавість до природи передалась їй від прадідуся Гусарова Івана Мефодійовича (1915-2005рр.), який був вчителем географії та директором школи на Миколаївщині. Його дружина Клавдія Олександрівна (1931–2016.), прабабуся Наталії, викладала у тій же школі математику та фізику. Шляхом вчителя фізики і математики пішли їхні доньки Людмила та Алла. Син Василь, як і батько, обрав для себе фах вчителя географії та біології. Людмилині доньки свій професійний вибір також зробили у світ педагогіки. Мама Наталії Сидоренко, Тетяна Володимирівна та її сестра Олена Володимирівна, закінчили педагогічний факультет за спеціальністю «Початкова освіта. Хореграфія»; з часом здобули і другу вищу освіту на історичному факультеті УДПУ імені Павла Тичини. Наталя не зрадила сімейну традицію і стала педагогом у четвертому поколінні.

Несподіванкою для самої Наталі стало те, що навчання в університеті їй дуже сподобалось.

«З першого дня вдалося «влитися» в студентський колектив та проявити себе в різних сферах. Виявилось, що можна поєднувати навчання і захоплення творчістю. Організація студентських концертів, вечірок, всіляких конкурсів та заходів, хореографічні постановки та досвід ведучої на сцені університету допомогли розкрити мій потенціал, що ховався під час навчання в школі. Це приносило неймовірне задоволення!

Участь у студентському самоврядуванні факультету та університету допомогла розвинути організаторські здібності, сприяла моєму входженню в доросле життя. Я впевнена, що набуті навики допоможуть мені самоствердитися в майбутньому і досягти успіху у професійній кар’єрі.

Не просто було поєднувати активну культурно-дозвіллєву діяльність на факультеті з науковою роботою, але мені вдалося досягти значних результатів. Мої статті неодноразово друкувались в періодичних збірниках факультету: «Записки екологічної лабораторії УДПУ», «Природничі науки і освіта».

З початком навчання в магістратурі паралельно розпочала працювати в університеті. Це колосальний досвід! За цей час я познайомилась з дуже цікавими людьми, навчилась правильно розподіляти час для поєднання навчання з роботою, і, звичайно, зрозуміла чого насправді хочу від майбутньої кар’єри.

Спочатку поєднувати навчання, роботу, особисте життя було важко. 24 години на добу просто не вистачало! Але людина звикає. З часом ти вчишся звертати увагу на головне і те, що в пріоритеті. Тому для мене, як людини цілеспрямованої та, не побоюсь сказати, впертої і завзятої, – все це було маленьким викликом на поєдинок, в якому я виграла.

Майбутнім абітурієнтам хочу впевнено сказати: не бійтеся! Життя бентежне та неймовірне. Ніколи не обмежуйте себе та не кажіть, що ви чогось не зможете. Вірте в свої сили та мрії. І пам’ятайте, що ви унікальні та неповторні. Точно можу стверджувати, що університет дає неймовірну базову підготовку для соціалізації та розвитку кожної особистості. Будьте активними, здобувайте знання, наполегливо працюйте над собою, і, звичайно, реалізовуйте свої плани на майбутнє! УДПУ – це одна велика родина, яка об'єднує багато студентських поколінь! – ділиться думками Наталія. 

Прес-центр УДПУ