Важливим показником успішності історичного факультету є наукова робота.

Основними осередками наукової діяльності факультету є його лабораторії. Зокрема, результатами плідної діяльності науково-дослідної лабораторії «Історичне краєзнавство Уманщини» (керівник – доктор історичних наук, професор Тетяна Кузнець) є проведення всеукраїнських та регіональних наукових конференцій, щорічних Уманських краєзнавчих читань, регіональної наукової конференції «Історія Уманщини в іменах», а також круглих столів, зустрічей з провідними науковцями та краєзнавцями в галузі історичної науки, презентації наукових досліджень тощо.

Серед багатьох напрямів і методів наукових досліджень локальної історії набув проєкт «Сторінки усної історії Уманщини». Проведені в його межах дослідження публікуються у тематичних випусках.  Набутий науково-дослідною лабораторією досвід видання збірника наукових праць «Регіональні проблеми української історії» (вийшло п’ять випусків) став основою організації наукового журналу «Уманська старовина», який індексується у сучасних наукометричних базах даних.

Співробітники соціологічної лабораторії «Соціовимір» (керівник – кандидат політичних наук, доцент Ярослав Балановський) систематично здійснюють моніторинг актуального соціокультурного, суспільно-політичного стану у нашому місті та регіоні в цілому.  Проводяться соціологічні опитування на замовлення Уманської міської ради, громадських організацій нашого міста. Новим у роботі лабораторії стало проведення маркетингових досліджень. На базі лабораторії «Соціовимір» функціонує Уманське регіональне відділення Соціологічної асоціації України.

Науково-дослідна лабораторія «Археологія Уманщини», якій 26 грудня 2017 року присвоєно ім'я кандидата історичних наук, лауреата державної премії України Володимира Панасовича Круца, (керівник – професор, доктор історичних наук Світлана Біляєва) займається залученням наукового потенціалу університету та науковців Інституту археології НАН України, Національної Академії наук України, вітчизняних та закордонних навчальних закладів для розвитку пріоритетних напрямків у галузі вивчення давньої історії України, зокрема, проведення польових археологічних розвідок і розкопок, камеральної обробки колекцій і інтерпретації археологічного матеріалу та подальшого використання їх результатів в науковій діяльності. Важливу ланку навчального процесу та відповідно завдань лабораторії займає організація та проведення археологічної практики студентів історичного факультету – однієї із найзахопливіших і незабутніх подій студентського життя.

З 2015 р. на історичному факультеті діє навчально-методична лабораторія «Відродження нації» (керівник – кандидат історичних наук Оксана Карасевич). За час її функціонування  була проведена низка заходів у галузі патріотичного, національного виховання молоді, які відвідали вступники, студенти, волонтери, учасники війни на сході України. Важливим результатом діяльності членів лабораторії стало видання «Антології політичного портрету» – навчально-методичного видання у 29 книгах (понад 800 друкованих аркушів).

Міжнародна діяльність історичного факультету спрямована на забезпечення його інтеграції до міжнародної університетської спільноти, створення оптимальних умов для академічної мобільності студентів та викладачів, реалізації спільних освітніх програм, підготовку наукових кадрів.  Викладачі історичного факультету беруть участь у наукових та освітніх проектах, програмах, міжнародних грантах та конференціях. Професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання Світлана Біляєва взяла участь у двох міжнародних проєктах Oxford University press і  Міжнародного союзу Академій Наук. Світлана Олександрівна є членкинею редколегії журналу «HistoryandArt» (Егейський університет, Ізмір, Туреччина); Українського Національного комітету ІКОМОС (ЮНЕСКО); Європейської археологічної асоціації та головою правління історико-культурного товариства «Україна-Туреччина».

Професор Ігор Кривошея є координатором наукової частини та учасником реалізації міжнародного проекту «ReHerit: Спільна відповідальність за спільну спадщину» (Львів-Умань), який фінансується Європейським Союзом» (2018-2020 рр.); членом редколегії видань у Республіці Польща: «Historia III stopnia» і «Częstochowskie Teki Historyczne» (Ченстохова), «Echa Przeszłości» (Ольштин) та «Rozdroza» (Познань-Умань-Ченстохова);  редколегії міжнародного видання «Над Віслою і Дніпром» (Торунь-Київ);  Польського історичного товариства /РТН/ (з 2008 р.);  Польського товариства дослідників XVIII ст. (з 2009 р.), яке в свою чергу є частиною Міжнародного товариства дослідників XVIII ст..

Професор Ірина Кривошея – учасниця V фази програми «Інноваційний університет та лідерство» у співпраці з Варшавським та Ягеллонським університетами (жовтень 2019 р.).

Особливу увагу адміністрація та викладачі історичного факультету УДПУ імені Павла Тичини приділяють науковій роботі студентів. Діють різноманітні наукові гуртки, проблемні групи, студентське наукове товариство. Ще зі студентської лави здобувачі вищої освіти долучаються до написання наукових статей, беруть участь в різноманітних наукових конференція, олімпіадах та конкурсах наукових робіт, в яких неодноразово займали призові місця.

Справжньою гордістю для професорсько-викладацького колективу є успіхи випускників факультету на освітянській ниві. Серед них  є фахівці, які отримали звання Заслужений вчитель України, працюють у відділах освіти, обіймають керівні посади, та, найголовніше, зарекомендували себе як компетентні педагоги. Нашими випускниками зреалізовано кілька міжнародних учнівських проектів, завдячуючи яким школярі побували за кордоном та отримали незабутні враження. Чимало випускників факультету стали науковцями. Зокрема, кандидатські дисертації захистили 15 випускників історичного факультету, ще кілька завершують роботу над дослідженнями.

Декан історичного факультету,
професор Анатолій Карасевич