Під керівництвом кандидата географічних наук, доцента кафедри географії та методики її навчання природничо-географічного факультету УДПУ імені Павла Тичини Олексія Ситника проведено навчально-польові практики з фахових географічних дисциплін студентів І та ІІ курсу.

Польові практики з фахових географічних дисциплін є невід’ємною складовою частиною підготовки студентів факультету напряму підготовки 6.040104 «Географія». Їх роль у навчально-виховному процесі з підготовки до майбутньої роботи вчителя географії є надзвичайно важливою. Навчальні польові практики з фахових географічних дисциплін зазвичай проводяться по закінченню аудиторних занять і сприяють закріпленню й поглибленню теоретичних знань, отриманих студентами під час вивчення основ дисциплін «Метеорологія і кліматологія», «Загальна гідрологія», «Геоморфологія» на І та ІІ курсах, а також допомагають набути практичних навичок.

Під час практик студенти переконуються у важливості того, чого їх вчили на лекціях: учитель географії повинен добре знати сучасний стан географічної оболонки та окремих ландшафтів, тенденції їхнього розвитку, а також вміти проводити спостереження за окремими компонентами природи. Після того, як майбутній учитель під час польової практики реалізує свої теоретичні знання, оволодіває практичними уміннями і навичками, він зможе якісно навчати своїх вихованців, організовувати їхню продуктивну працю. Так, програми польових практик з метеорології, гідрології, геоморфології передбачала формування в студентів певних навичок і умінь роботи з сучасними приладами для спостереження за станом погоди, проведення гідрометричних робіт та гідрологічних спостережень, опису сучасних форм рельєфу тощо.

Всі ці завдання були умовно об’єднані в декілька груп. Перша група завдань спрямовувалась на загальне ознайомлення студентів з методикою проведення польових досліджень та обробки отриманих результатів. Друга група, що складала основу польової практики передбачала безпосередньо польові дослідження (мікрокліматичні та гідрологічні спостереження, проведення навчальних екскурсій по визначенню особливостей рельєфу, його змін під впливом природних та антропогенних чинників тощо), ведення польових щоденників. Третя група завдань передбачала проведення виховної роботи в студентському колективі, набуття студентами навичок самоврядування, організації побуту під час польової практики тощо.

Комплексна реалізація всіх завдань польової практики з метеорології, гідрології, геоморфології в подальшому дозволить майбутньому педагогові методично вірно організовувати і керувати навчанням та дослідницькою роботою школярів в урочний та позаурочний час.

Польова практика поділялась на три етапи: підготовчий, польовий, камеральний. Підготовчий етап здійснювався завчасно до початку строку польових спостережень і включав ознайомлення студентів з метою, етапами та програмою навчальної польової практики з метеорології, гідрології, з геоморфології, з комплексом навчально-методичних та організаційних заходів; факультативні оглядові, настановні лекції та практичні заняття по конкретним питанням клімату, гідрографічної мережі, геологічної та геоморфологічної будови району практики; самостійне вивчення студентами літератури, музейних колекцій гірських порід, мінералів, корисних копалин по районам практики; інструктивні заняття з питань дисципліни, техніки безпеки, протипожежних та природоохоронних заходів, медицини; підготовку та проведення організаційних зборів, на яких вирішуються питання щодо студентського самоуправління, адміністративно-господарських заходів по створенню необхідних умов праці та відпочинку колективу практики; комплектування польового обладнання та матеріалів.

Польовий етап був найбільш важливим та єдиним етапом кожного з видів практики. Безпосередньо в польових умовах студенти виконували поставлені завдання відповідно до того чи іншого виду практики, набували практичних навичок та вмінь користування приладами та інструментами, описання та фотографування об’єктів спостережень та досліджень, систематизації матеріалів.

Під час камерального (завершального) етапу студенти в складі бригад остаточно систематизували та аналізували зібраний фактичний матеріал, пов’язували результати його узагальнення та усвідомлення з літературними даними.

Місце проведення практики обиралось таке, де на обмеженій території зустрічаються різні природні комплекси, де є зручний доступ до річки, де є умови для проведення вимірювання швидкості течії, ширини і глибини русла, де можна в повній мірі спостерігати, вивчати та пізнавати різноманітні геоморфологічні об’єкти. Цим вимогам цілком відповідає Подільська височина та південна частина Західно-Придніпровської денудаційної височини (берег р. Південний Буг поблизу с. Ставки, Бершадського району, Вінницької області). Було передбачено також такі маршрути та об’єкти: Мурафські Товтри, каньйон р. Мурафа (поблизу с. Буша, Ямпільського району, Вінницької області), піщаний кар’єр, маршрути по долині річки Південний Буг, кар’єр Заваллівського графітового комбінату (Гайворонський район, Кіровоградської області), Буцький каньйон (Маньківський район). Ці місця являють собою своєрідні та унікальні регіони. Студенти також побували на екскурсіях з метою ознайомлення з принципом роботи гідротехнічних споруд (на прикладі Чернятської та Гайворонскої ГЕС). Під час маршрутів майбутні географи поглиблювали знання про еолову та флювіальну морфоскульптуру, рельєфоутворюючу діяльність стародавнього Галіційського (Сарматського) моря, спостерігали та вивчали піщаний кар’єр як антропогенну форму рельєфу

Результати виконання студентами програми польової практики оформлені у вигляді бригадного остаточного звіту, що є основним документом, який містить вичерпні відомості про виконану роботу. Логічним завершенням практики стало захист звіту та складання заліку.