Прослідкувати історію навчальних корпусів сучасного Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини вдалося завдяки дослідженню краєзнавця Владислава Давидюка та його книзі «Історія уманських вулиць». Зокрема, використано матеріали із випуску №3, в якому досліджено центральні вулиці міста.
Сучасний корпус №1 Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини знаходиться за адресою: вулиця Садова, 2. Триповерхову прибудову Університету було збудовано у 1909 – 1912 роках до двоповерхового будинку на перетині вулиць Садової та Миколаївської. Кам’яна двоповерхова будівля була збудована в першій половині XIX століття і за часів останнього володаря міста Умань графа Олександра Потоцького тут знаходився склад різних економічних речей. Із 1852 року фасад будинку було перебудовано по-новому, а з боку вулиці Садової прибудовано пожежну каланчу. У зв’язку із введенням у місті в 1878 році міського самоуправління у приміщенні розмістилася міська управа, яка проіснувала тут до 1912 року (у цьому році вона перейшла в новозбудовану триповерхову споруду на вулиці Садова, 2). На початку 1954 року будівлю було передано на баланс педагогічного інституту. Приміщення цієї будівлі спочатку пристосували під гуртожиток для студентів, а з введенням в експлуатацію в 1978 році нового дев’ятиповерхового гуртожитку на вулиці Карла Маркса (нині – Садова) тут розмістилися навчальні класи. Нині це корпус педагогічного Університету, у якому розміщуються навчальні приміщення та адміністративні підрозділи Університету.
У 1907 році гласні Уманської міської думи задумали побудувати в місті великий прибутковий будинок. Спочатку планували побудувати двоповерховий будинок на вулиці Садовій, 2, але у 1910 році було розглянуто питання про добудову третього поверху і вже в 1911 році міська дума погодила добудову третього поверху над «доходним домом».
Згідно із Постановою про створення у 1930 році в м. Умань Інституту соціального виховання, восени 1930 року в будинку на вул. Садовій, 2 в кількох кімнатах третього поверху Інститут розпочав свою роботу. І тільки з квітня 1931 року, коли організації і установи колишнього округу звільнили всі приміщення, третій поверх повністю передали в користування Інституту. Навчальні заняття проводилися і в будинку по вулиці Радянській, де також розташовувався і гуртожиток. Використовували під гуртожитки і приміщення по вулиці Рафаїла Чорного. У 1934 році проведено обмін спорудами: будівлю біологічного факультету передали швейній фабриці, а двоповерхову будівлю швейної фабрики (район колгоспного ринку, а нині на цьому місці торгівельний центр «Добробут») передано Інституту під гуртожиток. Сам же біологічний факультет було переведено в будинок, де знаходився гуртожиток Інституту по вулиці Радянській.
До 1954 року Інститут займав лише 3-й поверх будівлі по вулиці Садовій, 2, але Постановою Ради Міністрів УРСР у зв’язку з тим, що Уманський учительський інститут реорганізується в Уманський педагогічний інститут, виконкому Уманської міської ради було дозволено передати на баланс Інституту будинки за адресами: вулиця К. Маркса, 2 (нині Садова) та вулиця Радянська, 27 (тепер Небесної сотні).
З того часу і до сьогодні у будинку на Садовій, 2 знаходиться корпус № 1 Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
[Давидюк, Владислав Миронович. Історія уманських вулиць: вулиця Радянська, вулиця Садова та вулиця Рафаїла Чорного [Текст] / Владислав Давидюк; Від. культури Уман. міськради, Уман. краєзнав. музей. Умань: Сочінський [вид.], 2014. 424 с.: іл. Бібліогр.: с. 349–356].
