Останні події в Україні підняли дух і патріотизм людей. Жителі нашої держави стали більше задумуватись над своєю історією і відроджувати традиції. Без будь-яких вказівок одягають не лише на свята, а й в будень вишиванки. І це не данина моді, не шароварщина, як говорять супротивники усього українського, а закоханість в українську культуру, дуже глибоке, із самих генів, патріотичне поривання. Україна - це цілісність етнічна, територіально-географічна, національно-культурна, мовна.
Одним із найпотужніших осередків культурницької діяльності на Черкащині є науково-дослідна лабораторія «Етнологія Черкаського краю» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Робота лабораторії, яка створена в 1998 році, координована Інститутом народознавства НАН України (м. Львів) і спрямована на вирішення актуальних проблем вивчення українознавства. Керівник лабораторії, кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та українознавства Наталія Сивачук є автором більше 100 наукових праць і посібників у галузі педагогіки, українознавства та фольклору. При кафедрі діє наукова школа «Проблеми українознавства в освітньому просторі України».
Наукові дослідження ведуться по темі «Удосконалення підготовки майбутнього вчителя-філолога на основі етнокультурних традицій». Наукова діяльність лабораторії спрямовується на дослідження традиційної духовної та матеріальної культури історичної Уманщини, котра крім Уманського, охоплює частину Маньківського, Тальнівського, Христинівського та Монастирищенського районів Черкаської області.
Лабораторія працює за такими основними напрямками: фольклор Уманщини (регіональний та локальний вимір); календарна обрядовість історичної Уманщини; родинна обрядовість історичної Уманщини; народні промисли Уманщини; вишивка історичної Уманщини; народні художники Уманщини (Софія Гуменюк, Ірина Гуменюк, Василь Мельник, Олена Поліщук); народні гончарі, кобзарі та лірники Уманщини; елітарні родини історичної Уманщини; рід, родина та родинне виховання в етнопедагогічній традиції історичної Уманщини; українознавство в сучасному освітньому просторі історичної Уманщини; народна педагогіка Уманщини; історія дослідження фольклору, етнографії, народних розписів Уманщини. Співробітники лабораторії разом зі студентами факультету української філології здійснюють пошукові народознавчі експедиції в села історичної Уманщини. На даний час обстежено більшість сіл історичної Уманщини. Зміст пошукової експедиційної народознавчої роботи охоплює всі розділи фольклору та етнографії. Також збирається і фіксується інформація про історію певного села, його відомих людей, носіїв фольклорної пам’яті.
Наслідком проведення експедиційної народознавчої роботи є з’ясування побутування автентичного фольклору та старовинних обрядів на території історичної Уманщини, встановлення причин, які впливають на деформацію фольклорної традиції, трансформацію етнографічних явищ.
Всі фольклорні й етнографічні матеріали, зібрані у селах історичної Уманщини, постійно поповнюють фонди лабораторії «Етнологія Черкаського краю». Впродовж останніх років було укладено науковий архів лабораторії (30 000 карток), яким послуговуються студенти-філологи, вчителі, викладачі.
Співробітниками лабораторії та студентами зібрано колекцію старовинних рушників історичної Уманщини і значну кількість предметів старовини. Також створено велику аудіо- та відеотеку, оформлено матеріали фольклорної й етнографічної практик (580 папок), які використовуються докторантами, аспірантами, студентами у науково-дослідницькій роботі.
На сучасному етапі каталогізуються матеріали експедиційних досліджень. Видано фольклорно-етнографічні довідники сіл Городецьке, Черповоди, Косенівка та інших.
При лабораторії і школі постійно діє семінар учителів українознавства шкіл міста та Уманського району. Спільна робота викладачів кафедри та учителів українознавства має свої плоди - розробляються методичні рекомендації, готуються посібники з українознавства. УДПУ, розуміючи що національна школа відіграє неабияку роль у вихованні патріотів України, збереженні традицій народу, землі, на якій жили їхні предки, на якій живуть вони, на якій житимуть їхні діти і онуки, своїм завданням вбачає виховання майбутніх вчителів на традиціях українського народу.