З нагоди 110-річчя видатного поета-академіка Миколи Бажана й 115-річчя уманського краєзнавця Миколи Комарницького на факультеті української філології нещодавно відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція "Видатні уманці Микола Бажан і Микола Комарницький: життя, творчість, рецепція".

Ім‘я видатного поета-академіка Миколи Платоновича Бажана, пам’ять якого традиційно вшановується кафедрою української літератури, українознавства й методики їх викладання (завідувач кафедри - професор Наталія Сивачук), добре відоме кожному. А Микола Комарницький, на жаль, незнайомий навіть уманцям. Хоча, на думку автора методичних, літературознавчих і публіцистичних статей Степана Павленка, «Микола Федорович Комарницький в усіх відношеннях незвичайний, унікальний чоловік, неперевершений краєзнавець, великий друг не лише Бажана, але й багатьох інших письменників і діячів культури старшого покоління». Крім усього іншого, Микола Комарницький відіграв неабияку роль у творчому становленні Миколи Бажана.

Варто зазначити, що обидва імені навіки об’єднані нашим містом, адже і Микола Комарницький, і Микола Бажан провели дитинство в Умані, а перший мешкав тут до кінця свого життя. «В нас, уманчан, є одна невиправна прикмета, — писав свого часу Микола Бажан Миколі Федоровичу Комарницькому, — всі ми — в цілковитій незгоді з загальновизнаною географією, бо вважаємо за пуп землі тільки Умань і виключно Умань».

Саме про цих двох видатних уманців і йшлося на конференції, учасниками якої стали більше ста представників: викладачі й студенти нашого та інших університетів, вчителі-словесники загальноосвітніх шкіл.

А вшанувати обох видатних ювілярів допомогли інші два відомі письменники, які завітали до Умані саме з цієї нагоди: лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Петро Перебийніс і редактор часопису "Хроніка-2000" Юрій Буряк. Обидва дуже яскраво й цікаво розповіли про особисте спілкування з Миколою Платоновичем та його творчість, поділившись також і роздумами про сучасний стан української літератури й культури.

Вірші Миколи Бажана, які звучали у виконанні учасників «Театру Слова», що функціонує при кафедрі української літератури, українознавства та методики їх навчання, були своєрідним камертоном, що задавав тон зустрічі.

Сподіваємось, що кожен присутній після цього заходу поніс із собою символічну гілочку пам‘яті про обох ювілярів, а також бажання творити добро й жити на користь України.