21 лютого представники всіх націй і народностей відзначають свято рідної мови. Міжнародний день рідної мови проголошений на Генеральній конференції ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Головна декларована мета Міжнародного дня рідної мови - сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. Крім того, ЮНЕСКО виступило за зближення культур і їх активну взаємодію, зокрема, в мовних питаннях, оскільки саме мови вважаються важливим інструментом розвитку духовної спадщини планети.

В УДПУ разом зі всіма співгромадянами нашої країни, разом з усім світом 21 лютого відзначили День рідної мови.


Працівники наукової бібліотеки 21 лютого в аудиторії другого корпусу університету провели засідання круглого столу, присвячене Дню рідної мови «З любов’ю до рідного слова». Цікавими були обговорення тем: «Мово моя українська, батьківська, материнська»; «Рідне слово моє, не мовчи!»; «Вірус лихослів’я… Як його подолати?»

Життєстверджуючим гімном рідній мові стала літературно-музична композиція «До рідної мови торкаюсь душею…», підготовлена викладачами кафедри української мови та методики її навчання і студентами факультету української філології. Міжнародний день рідної мови є особливим для студентів факультету, адже вивчати і оберігати рідну мову – їхнє покликання, а закінчивши наш навчальний заклад, вони будуть сіяти зерна любові до українського слова в дитячих душах.

Відзначення нинішнього Дня рідної мови оповите скорботним настроєм, бо вкотре за утвердження національної ідеї віддали життя герої України. Перед початком заходу пам’ять усіх загиблих під час масових акцій в Україні було вшановано хвилиною мовчання.

День рідної мови був як священнодійство, присвячене рідній мові й торкнулося глибини душі кожного. Читці засвідчили роки масових заборон української мови. Нікого не залишили байдужими українські пісні. «Реве та стогне Дніпр широкий…» та «Думи мої…» Т.Г. Шевченка у виконанні хору «Кобзар» (керівник – заслужений артист України Василь Семенчук), пісня-молитва «Боже, Україну бережи!», яку представила студентка Тетяна Хлівна, а також співане українське слово квартету «Мелодія» створили піднесену атмосферу.





Під час заходу звучали пристрасні рядки Тараса Шевченка та Івана Франка, ніжні й мелодійні поезії Лесі Українки, болючі, але сповнені віри у невмирущість українського слова вірші Ліни Костенко. Вразила «Молитва до мови» за Катериною Мотрич. Ці твори дійсно допомагають повернутись нам, українцям, до своєї історичної пам'яті, розбудити наші серця, усвідомити себе нацією. Заслуговують похвали студенти – учасники святкового концерту, які всіма відтінками голосу пронизливо глибоко передавали красу і силу рідного слова.

Із вітанням та подякою організаторам та учасникам дійства звернулася декан факультету української філології, доктор педагогічних наук, професор Валентина Коваль, яка побажала, щоб материнське слово було для всіх оберегом у житті.


Тож будемо всі плекати рідне слово, в якому високий дух пращурів, сила нашого сьогодення і поступ майбутній! Нехай уже вичерпають себе всі трагічні пророцтва про тернистий і кривавий шлях нашого народу й мови, нехай на нашій українській землі розквітає українська мова і живе в серцях любов, пошана і глибока повага до мови кожного народу, який живе на Землі!


Довідково
Міжнародний день рідної мови можуть відзначати носії 6000 мов, які на сьогоднішній день зафіксовані в світі Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Однак багато мов сьогодні знаходяться на межі повного зникнення. У деяких мов не залишається живих носіїв, тому одним з методів порятунку лінгвістичного багатства планети експерти називають вивчення іноземних мов.

Українська мова - одна з найдревніших і найбагатших серед тисяч мов світу. Згідно з класифікацією ЮНЕСКО, українська мова за влучністю пере дачі образу, дії, за милозвучністю посідає третє місце у світі після французької та іранської.
Царська імперія вела наполегливу й жорстоку тотальну війну проти української мови, розпинала її, глумилася з неї.
1720 рiк - росiйський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.
1775 рiк - зруйновано Запорозьку Сiч і закрито українськi школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 рiк - закрито українськi недiльнi школи, якi безкоштовно органiзовували видатнi дiячі української культури, заборонено видавати книжки українською мовою.
1876 рiк - указ росiйського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пiсень.
1884 рiк - закрито всi українськi театри.
1908 рiк - вся культурна й освiтня дiяльнiсть в Українi визнана царським урядом Росії шкiддивою.
1914 рiк - росiйський цар Микола IІ лiквідовує українську пресу - газети й журнали.
1938 рiк - сталiнський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення росiйської мови, чим пiдтинає корiння мовi укранськiй.
1983 рiк - видано постанову про так зване посилене вивчення росiйської мови в школах, що призвело до нехтування рідною мовою навiть багатъма українцями.
1989 рік - видано постанову, яка закрiплювала в Українi російську мову як офiцiйну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на другий план.

Пресцентр УДПУ