15 лютого українці вшановують мужність і відвагу співвітчизників, які брали участь у локальних війнах і збройних конфліктах, що точилися на території багатьох іноземних держав.

Найбільш масштабною та трагічною була війна в Республіці Афганістан. За десять років неоголошеної війни (25.12.1979 –15.02. 1989) на поле бою було відправлено більше 160 тисяч українців, з них майже 4000 не повернулися додому.

З кожним роком все далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України.

Окрім афганської, за часів СРСР, українські військові брали участь і в інших локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав – вони виконували «інтернаціональний» обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, Сирії, Анголі, Мозамбіку на острові Куба та в інших «гарячих» точках.

Після здобуття Україною незалежності наші військові стали учасниками багатьох миротворчих місій.

Від самого початку війни на сході України тисячі ветеранів, насамперед «афганців», виступили на захист рідної землі, передаючи молоді військовий досвід і професіоналізм.

Сьогодні ми схиляємо голови перед вічною пам'яттю солдат, які не повернулися на рідну землю з афганської та іракської пустелі, мінних полів Лівану та Анголи, джунглів Ліберії та Сьєрра-Леоне, загинули в етнічних сутичках на Балканах.

Шановні ветерани війни в Афганістані, члени сімей воїнів-афганців! Шановні учасники бойових дій на території інших держав!

Від усього серця бажаємо вам і вашим родинам здоров’я, родинного затишку та благополуччя, впевненості в завтрашньому дні, щастя, миру і добра.

Прес-центр УДПУ